Добрий день.

Сьогодні 8 грудня 2022 року.

Запрошую на урок  ОЗ учнів 5 класу та на урок географії учнів 6, 8 та 9 класів.

ОЗ 5 клас

Тема: Дихальна система.

Пропоную переглянути:

Сьогодні наш урок буде супроводжувати епіграф «Людський організм- найдосконаліша система,що саморегулюється й самооновлюється. Не заважайте йому своїм нездоровим способом життя і він віддячить вам гармонією повного духовного, психічного та фізичного здоров`я»

                                                                           (Г.Шаталова)

Дихання –це сукупність процесів, внаслідок яких відбувається використання організмом кисню і виділення вуглекислого газу.

Розглянемо всі органи дихальної системи:

Носоглотка

Гортань

Трахея

Бронхи

Легені

Тобі відомі ці назви? Вони усі необхідні для дихання. Розглянемо шлях повітря від органів дихання до легень. Щоб потрапити до легенів повітря проходить досить довгий шлях по цілій системі трубок.  Усі ці трубки так і називаються верхні дихальні шляхи.

Спочатку повітря потрапляє в носову порожнину ,тут воно зігрівається і очищується .Всередині є волосинки і слиз, які затримують пил і бруд.

-А чи знаєш ти ,що уві сні людина ніколи не чхає, та неможливо чхнути з відкритими очима.

-А як ми маємо чхати?

Так чхати ми маємо в хусточку, або в  лікоть, особливо тепер при COVIDі-19, потрібно себе дуже контролювати ,адже заразити іншу людину ми можемо за 15-20 хв. після чхання.

 Далі носоглотка, тут воно проходить додаткову стадію очищення і підігріву.

   Гортань –забезпечує проходження повітря та бере участь у творенні звуків,  виконує функцію ковтання.

Трахея- трубка, довжиною 11-13 см ,що складається з 15-20 хрящових кілець, що з`єднані між собою кільцевидними зв`язками.

Бронхи- трахея розділяється на 2 бронхи через які повітря іде в праву та ліву легені.

Легені-скдадаються з великої кількості маленьких пухирців. Коли свіже повітря заповнює пухирці, кров бере з повітря кисень, а віддає вуглекислий газ. Потім повітря несе кисень по всьому організму. Кожен день  людина вдихає15000л повітря, використовуючи 3000л кисню. Легені- не тільки найбільший орган в організмі людини ,вони й асиметричні. Частина місця в грудині зайнята серцем, тому ліва легеня  у нас менша, ніж права. Треновані люди здатні затримувати дихання на дуже довгий час. Світовий рекорд становить 22хв.4с .На Землі є 4 людей, які затримали дихання на дуже довгий час.(датський дайвер Стіг Северінсен…..)

-Хто ці люди дізнайтеся самостійно.

В середньому за рік людина робить приблизно7,5-8,5млн. видихів та вдихів.

Краще за всіх вміють дихати співаки, музиканти, котрі грають на духових інструментах ,спортсмени та йоги.

Життєва ємність легень різна у людей різних статей. У чоловіків 3,5-5 л, у жінок 3-3,5л.У спортсменів більше 7 л.

Прилад ,який вимірює об`єм легень називають спірометр.

Макрофаг- клітини в межах тканин,які походять від специфічних білих кров`яних тілець. Якщо це клітини, що проходять в крові, то їх називають моноцитами ,в тканинах- гістіоцитами, або макрофагами.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 14 та мою для вас підбірку.

2. Аналіз малюнка на стор. 110.

3. Виберіть правильну відповідь:

А.Людина без повітря може прожити:

а) кілька годин;

б ) кілька хвилин;

г ) кілька секунд

Б.З організму виділяється:

 а )кисень;

б ) вуглекислий газ;

в ) азот

В.Волосинки носової порожнини  виконують функцію:

а) провідну;

б) захисну;

в) транспортну.

4. - Які органи утворюють дихальну систему?

5. -Яку будову мають легені?

До наступного уроку чекаю відповіді на 3,4,5 завдання.

Географія 6 клас

Тема:Мінерали, гірські породи, корисні копалини, їх значення у житті та діяльності людини .

Пропоную переглянути:

Мінерали і гірські породи

Поглянь довкола. І пісок на річковому пляжі, і камінці на березі моря, і глина в яру - усе це мінерали й гірські породи, з яких складається земна кора.У земній корі налічується близько 3 тис. мінералів і понад 1,5 тис. гірських порід.

Мінерали — природні утворення, які складаються з однієї речовини.

Прикладами мінералів є вода, золото, кварц, польовий шпат, слюда, алмаз. За станом речовини мінерали бувають твердими, рідкими й газуватими.  Мінерали в чистому вигляді трапляються в природі порівняно рідко. Найчастіше це різноманітні сполуки, що утворюють гірські породи.

Гірські породи — це сполучення кількох мінералів або скупчення одного у великій кількості в земній корі.Наприклад, до складу гірської породи граніту входять три мінерали: кварц, слюда, польовий шпат. Нагромадження мінералу кальциту у великій кількості утворює гірську породу вапняк.

Мінерали й гірські породи мають різні властивості, за якими вони відрізняються один від одного: колір, блиск, твердість, наявність кристалів тощо.

Утворення мінералів і гірських порід

Гірські породи утворюються за різних умов. Одні — внаслідок застигання магми в земній корі, інші — внаслідок відкладання речовин па дні морів та океанів, треті — з решток організмів, четверті - від руйнування інших гірських порід, п'яті — під дією високих температур і тиску на великих глибинах.За походженням гірські породи поділяють на магматичні, осадові, метаморфічні.

Магматичні гірські породи утворюються внаслідок застигання магми на поверхні чи в глибинах земної кори.

При внутрішньому магматизмі формуються глибинні гірські породи. Вони складаються з кристалів різної величини залежно від глибини залягання (чим ближче до поверхні застигла магма, тим кристали дрібніші). До цих порід належать, наприклад, граніти й лабрадорити.

Під дією зовнішнього магматизму утворюються гірські породи, шо виливаються із надр Землі на поверхню. На відміну від глибинних ці гірські породи не мають кристалів, їм властива пористість. Складаються із застиглої лави або пресованого вулканічного попелу (туфи, пемза).

Осадові гірські породи утворюються під дією температури повітря, води, живих організмів та інших процесів, що відбуваються на поверхні Землі та у водоймах.

Осадові породи поділяють на три групи. Уламкові утворюються внаслідок руйнування інших гірських порід (пісок, глина, галька, гравій, валуни), їх називають уламковими тому, що кожна частинка цих гірських порід є уламком інших порід, у тому числі й магматичних. Хімічні є наслідком відкладання розчинених речовин на дні океанів, морів, озер. До них відносять кам'яну й калійні солі, вапняк та ін. Сама назва свідчить про походження органічних порід. Скам'янілі рештки давніх і сучасних організмів утворили такі гірські породи, як вугілля, крейда.

Метаморфічні гірські породи пов'язані з процесом метаморфізму. Метаморфізм (у перекладі з грецької означає «перетворення») — зміна гірських порід на великих глибинах під дією високого тиску й температури. Так, вапняк перетворюється на мармур, пісковик — на кварцит, граніт — на гнейс, вугілля — на графіт.

Усі мінерали й гірські породи, що їх використовує людина, називають корисними копалинами. Залежно від галузі застосування корисні копалини поділяють на три групи: паливні, або горючі, що використовуються як паливо (нафта, газ, торф, кам'яне й буре вугілля); металічні, з яких виплавляють метали (чорні — чавун, сталь; кольорові — мідь, алюміній, олово, свинець); неметалічні — сировина для хімічної промисловості (кам'яна й калійні солі, фосфорити, сірка), будівельні матеріали (граніт, базальт, пісок, глина та ін.).

1. Мінерали — це природні утворення, які складаються з однієї речовини.
2. Гірські породи — це сполучення кількох мінералів чи скупчення одного у великій кількості в земній корі.
3. Корисні копалини — це мінерали та гірські породи, що використовуються людиною в господарській діяльності.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Випишіть і вивчіть терміни та умовні позначення корисних копалин.

Географія 8 клас

Тема:Циркуляція атмосфери.

Пропоную переглянути:

 Протягом року над територією України панують помірні повітряні маси: морські (з Атлантичного океану) і континентальні; в її межі проникають арктичні й тропічні континентальні повітряні маси.

• Атмосферна циркуляція в Україні визначається частим проходженням теплих і холодних атмосферних фронтів, циклонів і антициклонів.

• Через послаблення впливу західного перенесення повітря континентальність клімату на рівнинній частині України зростає з північного заходу на південний схід.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал п. 24 та мою для вас підбірку.

2. Випишіть і вивчіть терміни.

3. Дайте письмово відповіді на наступні запитання:

1. Які повітряні маси є панівними на території України?

2. Як зміниться погода взимку із проникненням на територію України арктичних повітряних мас?

3. Що таке атмосферний фронт? Яку погоду формують атмосферні фронти?

4. Якої погоди слід очікувати в разі приходу на територію України циклону?

5. Яку погоду у нашій країні формують антициклони?

6. Як рельєф впливає на клімат?

Виконане Д.З. чекаю ДО наступного уроку.

Географія 9 клас

Тема: Сільське господарство світу. Рослинництво.

Пропоную переглянути:

ОСОБЛИВОСТІ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА СВІТУ.

 Порівняно з іншими видами економічної діяльності сільському господарству властиве освоєння значних земельних площ, тривалий термін виробничого процесу, велика трудомісткість. Його роль в економіці різних країн і регіонів має значні відмінності.

Розрізняють товарне й споживче сільське господарство. Для товарного характерна велика продуктивність, інтенсивність розвитку, високий рівень спеціалізації. Для споживчого — низька продуктивність, екстенсивність розвитку, відсутність спеціалізації.

У розвинених країнах переважає товарне сільське господарство. Воно розвивається на основі механізації, хімізації, застосування біотехнологій, новітніх методів селекції. У країнах, що розвиваються, сільське господарство неоднорідне. Воно включає в себе традиційний сектор дрібних приватних селянських господарств і плантаційний експортооєрінтований сектор, що складається з великих господарств, які збувають свою продукцію за кордон.

У структурі світового сільського господарства частки землеробства і тваринництва приблизно рівні. Тваринництво переважає в розвинених країнах, а рослинництво — у країнах, що розвиваються.

Є два основні типи рослинництва — неполивне та зрошувальне. Останнє поширене у тропіках, сухих субтропіках і субекваторіальних широтах. Найбільші площі зрошуваних земель у Китаї, Індії, Мексиці, Пакистані, Єгипті.

ГЕОГРАФІЯ ОСНОВНИХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР. Основа рослинництва — зернове господарство. Під зерновими культурами зайнята майже половина оброблюваних земель світу. Вони є основним джерелом рослинних білків у харчуванні та відгодівлі худоби. У розвинених країнах велика частина зерна згодовується худобі (до 75 %), а в країнах, що розвиваються, навпаки, іде на продовольчі потреби (до 90 %). Майже 4/5 світового виробництва припадає на три основні «хліби людства» — пшеницю, рис і кукурудзу (мал. 38). За площею посівів й експорту першість серед зернових культур належить пшениці. Також значні площі зайняті під посівами жита, ячменю та інших зернових культур.

Найбільшу врожайність пшениці в 2015 р. зафіксовано в Нортумберленді (Англія) — 16,5 т/га.

Японські фермери, щоб привабити якнайбільше туристів і мандрівників у свої краї, засівають поля рисом різних кольорів. Після проростання, його паростки утворюють красиві картини .

Картина на рисовому полі в Японії

Пшениця дає найбільші врожаї на чорноземах. За природними умовами найсприятливіші регіони її вирощування — Степ і Лісостеп, де вона є головною серед продовольчих зернових культур. В областях континентального клімату з холодними зимами (степові провінції Канади, азіатська частина Росії та Північний Казахстан) вирощують яру пшеницю, а помірно-континентального, з м’якими зимами (США, країни Європи та ін.) — більш урожайну озиму. Найбільші у світі виробники пшениці: Китай, Індія, Росія, США, Франція.

Рис вимогливий до ґрунту, теплолюбний і вологолюбний. Поля, на яких вирощують цю культуру, на час вегетації зазвичай затоплюють водою. Без зрошення рис можна вирощувати лише в районах зі значною кількістю опадів (1500-2000 мм). Найбільш сприятливі для рису природні умови — у тропіках і субтропіках. Рис широко культивують у країнах Східної, Південно-Східної та Південної Азії (Китай, КНДР, Республіка Корея, Японія, Таїланд, М’янма, В’єтнам, Лаос, Індія, Пакистан, Індонезія, Філіппіни),де він є основним продуктом харчування. Розвитку рисосіяння тут, крім відповідних природних умов, сприяє висока забезпеченість робочою силою (рис — культура трудомістка). Крім азіатських країн, рис вирощують у США, Бразилії, Єгипті. Головні виробники рису — Китай (понад 1/3 світового виробництва), Індія (1/5), Індонезія, Бангладеш, В’єтнам — є одночасно й великими його споживачами.

Кукурудза — рослина теплолюбна, досить вимоглива до ґрунтів. Серед зернових культур посідає друге місце у світовій торгівлі та відрізняється найбільшою врожайністю. Кукурудза є одночасно продовольчою та кормовою культурою. Тому в країнах розвиненого тваринництва під неї відводять значну частину посівної площі. Переважна частина світового виробництва цієї культури припадає на США, Китай, Бразилію, Аргентину та Мексику. Для власних продовольчих потреб і фуражної бази кукурудзу вирощують також у багатьох європейських (Франція, Угорщина, Румунія, Молдова, Україна, Росія та ін.) й африканських країнах (ПАР, Кенія, Ангола, Мозамбік, Малаві та ін.).

З інших зернових культур найбільш важливі: жито, ячмінь, овес, просо та сорго. Жито добре росте на лісових ґрунтах помірного поясу. Тому 90 % його світового збору припадає на країни Західної та Східної Європи. Ячмінь й овес, як найменш теплолюбні зернові культури, здебільшого вирощують у країнах лісової зони Північної Америки (Канада, США) і Європи (Велика Британія, Франція, Німеччина, Польща, Естонія, Латвія, Литва, Росія та ін.). Просо й сорго — теплолюбні й посухостійкі, вирощують їх переважно в США (1/4 світового виробництва), у степових і напівпустельних районах Азії (Індія та Китай) й Африки (Північний Судан, Малі, Нігер).

ГЕОГРАФІЯ ОСНОВНИХ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР. 

Цукрова тростина й цукровий буряк — найважливіші цукроноси; бавовник і льон — основні прядильні культури; соя та соняшник — олійні культури; чай, кава й какао — стимулюючі рослини; гевея — каучуконос тощо.

Цукрова тростина — багаторічна теплолюбна й вологолюбна рослина, яку культивують у тропіках і субтропіках. Головні виробники цукрової тростини — країни Латинської Америки (Бразилія, Куба, Мексика та ін.), Східної й Південної Азії (Індія, Китай, Філіппіни, Таїланд, В’єтнам та ін.), а також Австралія.

Цукровий буряк — культура менш теплолюбна, ніж цукрова тростина, поширена в помірному поясі. За збором цукрових буряків попереду європейські країни (Польща, Німеччина, Росія, Туреччина, Україна, Франція) і США.

Більшу частину цукру, виробленого у світі, отримують із цукрової тростини. Основні виробники: Бразилія, Індія, Китай, Таїланд.

З волокнистих культур, крім бавовнику й льону, в текстильній промисловості світу використовують джут і сизаль. Бавовник потребує багато тепла, сонячного світла й добре зволожених, багатих на поживні речовини ґрунтів. Найбільше підходять для нього природні умови тропіків і субтропіків. Основні виробники бавовни: Індія, Китай, США, Пакистан, Бразилія та ін.

Льон-довгунець — культура помірного поясу зони широколистих лісів. Основні виробники: Канада, Казахстан, Китай, Росія, США, Індія.

Джут — трав’яниста рослина субекваторіального й екваторіального клімату, його волокна використовують для виготовлення грубих тканин, мотузок, канатів. Виробництво сконцентровано в Китаї, Індії, Бангладеші.

Сизаль — волокно, вироблене з листя трав’янистої тропічної рослини агави. Вирощують у Бразилії та окремих африканських країнах (Танзанія, Кенія та ін.).

Чай, кава, какао — тепло- й вологолюбні рослини, їх переважно вирощують у тропіках і субтропіках, де випадає багато опадів. Найбільші у світі виробники й експортери чаю — Індія, Китай, Шрі-Ланка, Індонезія, Туреччина; кави — Бразилія, Колумбія, Мексика, Ефіопія; какао-бобів — Кот-д’Івуар, Гана, Нігерія, Камерун, Бразилія.

Соя — найважливіша олійна культура, найбільшого поширення набула у США (майже 40 % світового виробництва й експорту соєвих бобів), Бразилії, Аргентині . Велике значення мають інші олійні культури — соняшник (Україна, Аргентина), оливкове дерево (країни Середземномор’я), олійна пальма (країни Західної й Екваторіальної Африки, Індонезія, Малайзія), арахіс (тропічні країни Америки, Азії та Африки), ріпак (Канада, Індія, Аргентина).

Світові можливості

На нашій планеті вирощують понад 6000 сортів яблунь. За кількістю вирощених яблук перше місце посідає Китай.

Із соку гевеї виробляють натуральний каучук. Найбільші у світі плантації гевеї розташовано в Малайзії, Індонезії, Таїланді, Бразилії.

Землеробство поділяється на овочівництво, садівництво, виноградарство. Великі врожаї картоплі збирають у Китаї, Індії, Росії, Україні та США. Найбільші райони світового виробництва цитрусових, інших плодів й овочів — штати Каліфорнія та Флорида в США та країни Середземномор’я.

Велику групу непродовольчих технічних культур становлять ефіроолійні й фарбувальні рослини. Це троянда, герань, лаванда, коріандр, мальва, шафран та ін. Їх використовують як цінну промислову сировину в парфумерній промисловості. До технічних культур належать також тютюн і хміль. За збором тютюну першими є Туреччина, Куба, США, Болгарія, хмелю — Німеччина та Чехія.

Квітникарство спрямоване на задоволення власних потреб країни й на експорт. Провідними у світі «квітникарями» й експортерами квітів є Нідерланди, Колумбія, Філіппіни.

Луківництво є основою для кормової бази тваринництва. Серед кормових культур виділяють багаторічні й однорічні трави — конюшину, люцерну, вику, тимофіївку та ін. Вирощують також кормові коренеплоди — буряк, моркву, брукву, турнепс, топінамбур тощо. Є і кормові баштанні культури. Луківництво розвинене в багатьох країнах світу.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

• Географія сільського господарства характеризується різноманіттям форм виробництва й аграрних відносин.
• Розрізняють товарне й споживче сільське господарство.
• У розвинених країнах переважає товарне сільське господарство. Воно розвивається на основі механізації, хімізації, застосуванні біотехнологій.
• Основа світового сільського господарства — виробництво зерна.
• Значна частина продовольчих культур надходить на світовий ринок і забезпечує людство продуктами харчування.
• Технічні культури дуже вимогливі до природних умов, їх вирощування трудомістке, а поширення обмежене.
• Технічні культури — сировина для легкої та харчової промисловості. Найбільш важливі з них — волокнисті. Луківництво є основою для кормової бази тваринництва.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал п. 15 та мою для вас підбірку.

2. Випишіть і вивчіть терміни.

3. Дайте письмово відповіді на наступні запитання:

• 1. Поясніть, чим відрізняється товарне сільське господарство від споживчого.
• 2. Протягом тривалого часу основною зерновою культурою у світі був мал. Як можна пояснити втрату ним чільної позиції в сучасних умовах?
• 3. Назвіть райони вирощування ярої й озимої пшениці. Покажіть їх на карті. Поясніть, чому їхні межі не збігаються.
• 4. Схарактеризуйте особливості поширення цукроносних й олійних культур. Установіть чинники, які обумовили розміщення кожної групи культур.

4. Нанесіть на к.к. центри галузей спеціалізації.

Виконане д.з. чекаю до наступного уроку.