Добрий день.
Сьогодні 3 жовтня 2022 року.
Запрошую на урок географії учнів 6, 7, 8 та 11 класів.
Географія 6 клас
Тема: Способи зображення земної поверхні.
Географія 7 клас
Тема: Кліматичні пояси і типи клімату Землі
На підставі загальних змін клімату від полюсів до екватора географи визначили на поверхні Землі різні кліматичні пояси серед, яких виділено основні та перехідні.
Екваторіальний кліматичний пояс простягнувся уздовж екватора. В ньому протягом усього року панують екваторіальні повітряні маси (теплі та вологі упродовж року), тут завжди спекотно і волого. Вдень Сонце стоїть високо над горизонтом і Двічі на рік (21 березня та 23 вересня) буває в зеніті. Атмосферний тиск низький, переважають висхідні потоки повітря. Опадів випадає від 2000 до 3000 мм і більше на рік. Річні коливання температури не перевищують 2-3 °С (+26...+28 °С).
Тропічні кліматичні пояси (їх два, по одному в Північній і Південній півкулях) характеризує сухий і спекотний клімат. Навіть у зимові місяці тут сухо і температура майже така, як у нас улітку. Тут увесь рік панують тропічні повітряні маси. Переважають низхідні рухи повітря та високий атмосферний тиск. Улітку сонце буває в зеніті над Північним тропіком 22 червня, а над Південним — 22 грудня. Улітку середня температура повітря сягає +30 °С, а максимальна в окремих місцях наближаються до +60 °С. Середня температура найхолоднішого місяця не нижча за +15...+16 °С.
Помірні кліматичні пояси обох півкуль, на відміну від попередніх поясів, мають чітко виражені чотири пори року. Тут переважають помірні повітряні маси, панує низький тиск і західні вітри. Для клімату цих поясів характерні великі різниці в середніх температурах найтеплішого та найхолоднішого місяців. Порівняно з тропічним поясом тут випадає значна річна кількість опадів, але розподіляються вони впродовж року нерівномірно.
Арктичний та антарктичний кліматичні пояси характеризує переважання арктичних та антарктичних холодних і сухих повітряних мас. Тут високий атмосферний тиск. Влітку сонце не ховається за обрій декілька місяців. Однак воно висить дуже низько над горизонтом і кут падіння сонячних променів не сприяє тому, щоб вони нагрівали поверхню Землі. А ще майже всі сонячні промені відбивають крига та сніг. Упродовж усього року температура переважно мінусова. В Антарктиді вона взимку опускається іноді до -70...-80 °С. В Арктиці таких сильних морозів не буває.
Перехідні кліматичні пояси знаходяться між усіма основними кліматичними поясами. Назви перехідних кліматичних поясів утворенні додаванням префікса суб-, що означає «над», «між», до назв основних кліматичних поясів: субекваторіальний, субтропічний і субарктичний (у Південній півкулі — субантарктичний). Головною особливістю перехідних кліматичних поясів є те, що залежно від сезону в них по черзі панують повітряні маси сусідніх основних кліматичних поясів. Власних повітряних мас, які б тут формувалися та формували клімат і погоду, не існує. Можна зробити висновок, що півроку клімат перехідного кліматичного поясу буде таким, як в одному з основних сусідніх кліматичних поясів, а другу половину року — як в іншому.
У субекваторіальному кліматичному поясі влітку панують екваторіальні теплі та вологі повітряні маси, а взимку — тропічні, жаркі та сухі. Звідси і два яскраво виражені сезони: вологий і сухий. У субтропічному кліматичному поясі влітку панує тропічне повітря, а взимку повітряні маси помірного поясу. У субарктичний (субантарктичний) пояс улітку приходять помірні повітряні маси, а взимку — арктичні (антарктичні). Залежно від панівних повітряних мас у перехідних кліматичних поясах змінюються характеристики температури, вологості повітря тощо.
У межах кожного кліматичного поясу спостерігаються доволі значні кліматичні відмінності. В межах тропічних поясів виділяють області тропічного пустельного клімату й області вологого тропічного клімату. В помірних поясах є області морського, помірно-континентального, континентального та мусонного клімату. Ці відмінності пов’язані з близькістю чи віддаленістю від океанів, які зволожують і пом’якшують клімат прибережних районів або, навпаки, сприяють посушливості та спеці влітку чи значному похолоданню взимку клімату в центральних частинах материка. Особливості клімату також залежать від особливостей рельєфу, теплих і холодних прибережних течій в океанах і морях тощо.
Пропоную переглянути:
1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою підбірку для вас.
2. Дайте відповіді на запитання:
а. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
б. Що здалося вам незрозумілим або складним?
3.Використовуючи карту кліматичних поясів, підпишіть на контурній карті назви основних кліматичних поясів у межах територій, які вони займають.
4.Зробіть висновок про закономірність розміщення кліматичних поясів і поясніть, чим вона зумовлена. Охарактеризуйте один із кліматичних поясів світу (на вибір).
Географія 8 клас
Тема: Політична карта світу, її елементи.
Пропоную переглянути:
Політична карта світу - це тематична географічна карта, на якій показано розташування держав, залежних країн і територій, їхні кордони, столиці й найбільші міста. Історичні та географічні зміни є основними ознаками політичної карти світу та окремих регіонів. Утворення нових держав унаслідок об’єднання чи розпаду раніше існуючих, зміна суспільно-політичних кордонів країн, виникнення нових столиць чи зміна їхніх назв - усі ці події обов’язково знаходять відображення на політичній карті.
Основними елементами змісту політичної карти світу є країни (держави) і території. З географічного погляду, країна - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле щодо історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною.
Держава - це країна, яка сама здійснює суверенітет (або верховну владу) на всій своїй території. Отже, держава - це незалежна суверенна країна. На політичній карті існують і залежні країни й території - ті, на яких суверенітет здійснює інша держава. Наприклад, Гібралтар - залежний від Великої Британії, Французька Гвіана - залежна від Франції.
На політичній карті є і так звані невизнані держави. Це такі суспільно-географічні утворення, які не мають загального міжнародного визнання, але фактично є суверенними країнами. Більшість невизнаних держав являють собою регіони, що через певні обставини (військові, економічні чи політичні конфлікти) відокремилися від своїх держав. Деякі з невизнаних держав мають підтримку інших країн, зацікавлених у їхньому існуванні. Прикладом такої невизнаної держави є Абхазія. На політичній карті існують і так звані спірні території. Їхній статус є дійсно спірним між державами, які з різних причин претендують та дану територію, наприклад, Західна Сахара.
Сучасна політична карта світу формувалася протягом багатьох тисячоліть. Для зручності аналізу всіх змін, що відбувалися на політичній карті світу, процес її формування поділено на кілька етапів:
Форми державного правління. Традиційно розрізняють дві основні форми державного правління - республіку й монархію , підґрунтям яких є різні джерела влади (народ чи монарх).
Республіка - форма державного правління, за якої вищі органи державної влади (парламент, президент) обрано безпосередньо народом на певний термін. Така форма правління найпоширеніша у світі. Існують парламентські, президентські республіки та змішані.
Значна кількість парламентських республік зосереджена в Європі. Це, наприклад, Греція, Італія, Угорщина, Чехія, ФРН. Президентськими республіками є США, Аргентина, Бразилія та ін. Держав зі змішаною формою правління також чимало. Так, президентсько-парламентськими республіками є, наприклад, Франція, Росія. У цих країнах президент має значний вплив на формування уряду. Серед змішаних форм правління дуже поширені парламентсько-президентські республіки, у яких вплив президента на формування й роботу уряду обмежений (наприклад, Румунія, Чорногорія).
Така форма правління, як монархія, означає, що влада цілком або частково в руках одноосібного глави держави - монарха та зазвичай передається в спадок. Лише в Малайзії та Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ) монархи обираються на п’ятирічний термін. Монархії бувають необмежені (абсолютні) й обмежені (конституційні). Найпоширеніша у світі - конституційна монархія, при якій реальна законодавча влада належить парламенту, а виконавча - уряду, наприклад в Іспанії, Данії, Швеції, Японії.
Серед абсолютних монархій на сучасній політичній карті слід назвати такі країни, як Бруней, Катар, ОАЕ. У них уряд та інші органи влади відповідальні лише перед монархом. Різновидом абсолютної монархії є теократична монархія, де глава держави є водночас главою церкви. Теократичними монархіями є дві держави - Ватикан і Саудівська Аравія.
Адміністративно-територіальний устрій. Це адміністративно-територіальна організація держави. Територія кожної країни поділяється на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці, у яких створюються та діють органи державної влади й місцевого самоврядування. Одиницями територіально-адміністративного поділу можуть бути області, провінції, губернії тощо. Адміністративно-територіальна організація держави передбачена законом, який визначає не лише порядок територіального поділу країни, а й характер конституційно-правових відносин між державою загалом та її складовими частинами.
Розрізняють просту, або унітарну, і складну - федеративну форми адміністративно-територіального устрою. Унітарна форма характеризується верховенством єдиної держави над адміністративно-територіальними одиницями. Її ознаками є наявність єдиної конституції, єдиного керівного центру, єдиної державної мови. Федерація відрізняється наявністю державних утворень, які мають певну юридичну й політичну самостійність. У федеративній державі водночас з єдиними законами й органами влади діють закони й органи територіально-адміністративних суб’єктів - республік, штатів, земель тощо.
Історично склалося, що держав з унітарною формою державного устрою у світі більше. Така форма притаманна, наприклад, більшості країн Європи. За Конституцією Україна - також унітарна держава.
До 1 січня 2006 р. Україна була президентсько-парламентською республікою. З набуттям чинності змін до Конституції вона отримала нову форму державного правління та стала парламентсько-президентською республікою. Основні принципи або правила державного ладу в Україні визначені в її Конституції. Це насамперед принципи суверенності та незалежності держави, демократизму, унітарності (єдності, соборності), а також соціальної та правової держави.
ОТЖЕ:
• Політична карта світу - це географічна карта, на якій відображено територіально-політичний поділ світу на країни, держави й території.
• Процес формування сучасної політичної карти налічує чотири етапи - стародавній, середньовічний, новий і новітній.
• Розрізняють такі форми державного правління, як республіка та монархія, і такі форми державного устрою, як унітарна та федеративна.
• Україна - це унітарна парламентсько-президентська республіка.
Д.З.
1. Опрацюйте п.9 та мою для вас підбірку.
2. Дайте відповіді на запитання:
- 1. Які основні елементи політичної карти світу?
- 2. Чим відрізняється республіка від монархії, унітарна країна від федерації?
- 3. Чому політична карта світу постійно змінюється?
- 4. Чому в Україні на сучасному етапі розвитку відбуваються певні зміни в державному правлінні та в адміністративно-територіальному устрої.
- 3. Знайдіть держави - республіки та монархії, які названі в параграфі, користуючись політичною картою світу в атласі.
4. Випишіть та вивчіть терміни.
Географія 11 клас
Тема: Сучасні картографічні твори. Сьогодні на уроці ми поговоримо про сучасні картографічні твори та ще раз переконаємося в доцільності вивчення картрографії та географії вцілому. Пр.р. 3.
Пропоную переглянути:
Практична робота №3.
Тема:Визначення за градусною сіткою координат точок,азимутів, відстаней у градусах і кілометрах між точками на різних за просторовим охопленням картах.
Завдання:
1. Визначте географічні координати :
оз.Чад, м. Ханой, вдсп.Вікторія, м.Київ, Мертвого моря, р. Лімпопо,пустелі Гобі,м.Пекін, Скандинавських гір,оз. Байкал, влк. Везувій,влк.Етна,оз.Танганїка, влк.Камерун, оз.Рудольф.
2. Визначте протяжність Африки з пч. на пд. уздовж 20 градусу сх. д. та із зх. на сх. уздовж 10 градусу пч. ш. в градусах та кілометрах.
3.Літак вилетів із Києва й пролетів у західному напрямку 1420 км, потім повернув на пч. і пролетів ще 1200 км. Позначте маршрут літака на к.к. " Фізична карта півкуль", обчисліть відстані кожного відрізка в градусах, визначте місце, де опинився літак, і укажіть координати цієї точки.Зясуйте азимут напрямку від Києва до цієї точки по прямій.
4. Висновок.
Д.З.
1. П.7 та моя для вас підбірка.
2. Виконайте пр.р.№3.
Немає коментарів:
Дописати коментар