Добрий день.

Сьогодні 30 вересня 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 та 10 класів.

Географія 7 клас.

Тема: Водні маси, їх властивості. Закономірності розподілу океанічних течій у світовому океані.

Пропоную переглянути:

«В океані є річка. Вона не пересихає і в найсильніші посухи і не виходить із берегів під час найбільшої повені. Її береги та ложе — з холодної води, а бистрина — з теплої. Ніде у світі немає більш величного потоку вод. Він швидший за Амазонку, стрімкіший за Міссісіпі, і маса обох річок не складе й тисячної частки обсягу води, яку несе він». Так у середині XIX ст. американський учений Морі писав про... Поміркуйте, яке природне явище він характеризував.

Океанічна течія — це безперервний рух великих водних мас у горизонтальному напрямку у Світовому океані на значні відстані.

1. Властивості водних мас Світового океану Розповідь учителя

У різних географічних поясах морська вода має різну температуру і солоність. Великі об’єми води, що відрізняються температурою і солоністю, називаються водними масами. Розрізняють екваторіальні, тропічні, помірні та полярні водні маси.

Назва водних мас та їх властивості зумовлені особливостями клімату району, де вони утворилися. Наприклад, екваторіальні водні маси сформувалися в екваторіальних широтах, тому дуже теплі (+25...+29 °С). Теплими також є і тропічні водні маси, температура яких становить в середньому +19 °С. Проте порівняно з екваторіальними тропічні води солоніші.

Солоність зумовлена передусім співвідношенням опадів і випаровування. Крім того, вона залежить від морських течій, притоку прісних річкових вод та частково від утворення і танення криги. Солоність вимірюється у проміле (%о) — тисячних частках.

Середня солоність Світового океану становить 35 %. Біля екватора вона менша — близько 33 %, а в тропічних водах — понад 35 %. Пояснюється це різною кількістю атмосферних опадів, що розбавляють солону морську воду.

Температурні умови і солоність водних мас помірного поясу більш мінливі. Так, середньорічна температура цих поверхневих вод коливається від +10 до +15 °С. У Південній півкулі вона знижується навіть до 0 °С. Солоність водних мас помірного поясу зменшується від 34 до 10 %.

Водні маси, що формуються в полярних поясах, є найхолодніши-ми. Подекуди їх температура дорівнює -1,8 °С, а солоність води нижча за середню для Світового океану.

Із подальшим зниженням температури вода перетворюється на морську кригу. Крижані поля та велетенські уламки материкового льоду — айсберги — починають свої мандри океаном із півночі та від Антарктиди в бік екватора.

Завдання і запитання

1) Чому температура поверхневого шару води залежить від клімату і знижується при русі від екватора до полюсів?

2) Чому температура замерзання морської води нижча, ніж прісної, і становить -2 °С?

3) На глибині понад 4000 м температура є сталою і становить 0 °С, але якщо опуститися на дно найглибших океанічних западин, то там температура дещо вища — +2...+3 °С. Поясніть, із чим це пов’язано.

2. Закономірності розподілу океанічних течій у Світовому океані Розповідь учителя

Основна причина, яка змушує водні маси рухатися одними й тими самими маршрутами, це вітер. Ось чому напрямок руху найбільших морських течій збігається з головними повітряними течіями планети — постійними вітрами. Про це свідчать зокрема й назви течій — наприклад, Північна та Південна пасатні течії утворюються в результаті впливу постійних вітрів, які дмуть від паралелей 30° до екватора,— пасатів.

У західній частині океанів завдяки пасатним течіям рівень води піднімається іноді на кілька метрів. Тому звідси водні маси ніби стікають і частина їх, шукаючи виходу, повертається назад між Північною Пасатною і Південною Пасатною течіями. Цей потік так і назвали — Міжпасатна протитечія. Разом із Північною Пасатною та Південною Пасатною течіями вона утворює по обидва боки від екватора два суміжних кругообіги.

Інші гілки пасатних течій розгалужуються біля східних берегів материків усіх океанів на північ і південь. Досягши помірного поясу, вони під дією сили, що виникає внаслідок обертання Землі навколо своєї осі, змінюють свій напрям на східний.

Морські течії помірного поясу формуються також завдяки західним потокам повітря. Про це нагадує і назва найпотужнішої течії Світового океану — течія Західних Вітрів.

Підхоплені в помірному поясі західним перенесенням повітря, течії перетинають океан. Натрапивши на своєму шляху на материк, кожна з них розгалужується на два потоки. Один із них прямує до екватора у вигляді холодної течії, яка замикає великий кругообіг. Морські течії в ньому рухаються подібно до напряму повітря в антициклоні. Звідси й назва подібних кругообігів — антициклональні. Інший, теплий потік уздовж західних берегів материків рухається від екватора в бік полюсів. Із ним пов’язане утворення в помірних широтах кругообігу морських течій за циклональним напрямом.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацюйте відповідний параграф вашого  підручника та інформацію з мого блогу.

2. Складіть кросворд на сім слів за темою сьогоднішнього уроку.

3. Вивчіть терміни.

Увага!!!!!

Це стосується тих , хто вважає,що дистанційне навчання це продовження канікул.

Якщо в найближчий час я не отримаю роботи на перевірку, ви не будете виходити на онлайн навчання - я буду змушена вас неатестувати.

Я попередила.

Географія 10 клас.

Тема: Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи

Практична робота №1 «Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи»

Перегляньте:

Третинний сектор економіки або сфера послуг — один із трьох секторів економіки в рамках гіпотези трьох секторів, який включає економічну діяльність, пов’язану з послугами.

Поняття послуг охоплює всі види діяльності, що не завершуються виробництвом продукта, але сприяють процесу виробництва, покращуючи продуктивність.

Третинний сектор економіки — це транспорт, торгівля, туризм, наукова діяльність та освіта, фінансова діяльність, комп’ютерне програмування, інформаційні послуги. Це складова економіки будь-якої держави, яка не виробляє кінцевого продукту.

Третинний сектор — це підприємства й установи, які надають послуги не лише іншим підприємствам, а й кінцевим споживачам (транспортування, розподіл і продаж товарів від виробника до споживача, боротьба зі шкідниками). Товари як продукти харчування можуть бути перетворені в процесі надання послуги, як це відбувається в ресторанній індустрії. Але основна увага тут приділяється людям, які обслуговують клієнта.

Сфера послуг Європи охоплює понад 50 % зайнятого працездатного населення регіону. Спостерігається досить значний кореляційний зв’язок між загальним рівнем соціально-економічного розвитку країн і рівнем розвитку в них сфери послуг. Що він вищий, то більше розвинута й краще організована ця сфера. Навіть у субрегіоні Східна Європа сфера послуг уже переважає виробничі галузі господарства. Саме тут вона за останній період розвивалася найінтенсивніше, особливо якщо врахувати дуже низький її початковий рівень розвитку, який дістався в спадщину від радянської системи господарювання.

Темпи приросту ВВП у третинному секторі економіки європейських країн значно випереджають темпи приросту ВВП у вторинному секторі (у середньому — понад 4 % проти 2,5 %). Більшість європейських країн знаходиться на стадії постіндустріального суспільства. Найефективніше розвивається сфера послуг у найрозвинутіших країнах Західної Європи. Це передусім країни «Великої сімки», найбагатші малі держави, а також такі карликові країни, як Монако, Андорра, Сан-Марино, Ліхтенштейн.

До складу сфери послуг належать: а) послуги сфери обслуговування: зв’язку, телекомунікації, ремонту цифрової та побутової техніки, страхування, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунальні, будівельні, електро-, газо-, тепло-, водопостачання й каналізація, транспортні та технічного обслуговування транспорту, побутові послуги (кравецькі, перукарські, послуги прибирання та ремонту); б) послуги соціальної сфери: юридичні, фінансові, консалтингові, охоронні, медично-санаторні, освітні, перекладачів, оренди, готельні, туристичні, розваг і відпочинку. Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія приймають найбільшу у світі кількість туристів з

усього світу, для яких головною є сфера послуг. Та й сам туризм належить до третинного сектора економіки. Останнім часом інтенсивно розвивається рекреація та туризм у країнах Центральної та Східної Європи. Найбільшою мірою це стосується країн, що мають вихід до морів, а особливо тих, у яких є гірські системи, придатні для цілорічного рекреаційно-туристичного використання.

До переорієнтації рекреаційно-туристичних потоків у Центральній і Східній Європі, Ізраїлі, Туреччині та збитків у сфері послуг цих регіонів призвела анексія Росією українського Криму, не кажучи вже про занепад цієї галузі на самому Кримському півострові. У країнах Європи, насамперед Західної, відбулася кардинальна зміна функцій сфери послуг. Цим же шляхом ідуть і країни інших європейських субрегіонів. Якщо раніше абсолютно домінувало побутове обслуговування населення, орієнтоване на задоволення потреб місцевого населення, то нині все більше починають переважати глобалізовані послуги — освіта, охорона

здоров’я, міжнародний туризм і рекреація, транзитне транспортне обслуговування тощо.

Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Європа — це регіон високого рівня розвитку всіх видів транспорту. Попереду тут, звичайно, знаходиться субрегіон Західної Європи. Головним внутрішнім видом транспорту є автомобільний. У країнах Західної Європи багато родин має не один, а декілька автомобілів. Чудові автомагістралі й невеликі віддалі роблять цей вид транспорту провідним у перевезенні пасажирів. Певний час навіть уважали, що залізничний транспорт в Європі не витримає конкуренції з автомобільним. Однак цього не сталося. Він донині залишається важливим у перевезенні вантажів. Упровадження швидкісних потягів, будівництво залізничних тунелів дають можливість цьому виду транспорту конкурувати з автомобільним у перевезенні пасажирів.

Добре розвиненим у світі є й річковий транспорт. З Північного моря річками й каналами можна потрапити до Середземного та Чорного морів. Реально можливо з Києва допливти річками й каналами, наприклад, до Парижа.

У міжконтинентальних перевезеннях вантажів основну роль відіграє морський транспорт. Навіть ті країни, які не мають безпосереднього виходу до моря, знаходяться недалеко від великих портів інших держав, а то й мають власний флот, який приписаний до портів інших держав, наприклад флот Чехії, який приписаний до польського Щецина та німецького Гамбурга, або Швейцарії, який складається з 49 суден і приписаний до віртуального порту міста Базель. Вони не тільки виконують морські перевезення вантажів, а й курсують Рейном. В острівній Великій Британії 90 % вантажообігу забезпечує морський транспорт, а в Ісландії та Ірландії — майже всі 100 %. В Європі знаходяться найбільші порти світу, такі як Роттердам, Антверпен, Гамбург, Гавр, Марсель, Трієст, Констанца, Тулон тощо. Регіон має густу мережу трубопроводів і повітряних ліній. Аеропорти Лондона, Парижа, Амстердама, Франкфурта-на-Майні належать до найбільших у світі.

У середині 90-х років ХХ ст. стало зрозумілим, що необхідно цілеспрямовано формувати в Європі міжнародні транспортні коридори (МТК). Вони мають перетворитися на своєрідні кровоносні судини господарського організму об’єднаної Європи. Їхнє завдання — поєднати різні види транспорту в одну систему й бути географічно найкоротшими та найсприятливішими для масових перевезень людей і вантажів. І в 1994 р. на острові Крит на ІІ Загальноєвропейській транспортній конференції ця ідея була реалізована.

Зв’язки України з країнами Європи розширюються через вступ у дію в повному обсязі угоди про асоціацію з ЄС. У вивченні цього питання перше місце належить географії. Значні обсяги зовнішньоторговельних операцій нашої держави належать країнам-сусідам, тобто країнам ЄС, Білорусі, Польщі, Угорщині, Росії.

Характерною особливістю зовнішньоекономічних зв’язків України з розвиненими державами Європи є перевага імпорту над експортом, хоча з року в рік ці показники змінюються. Це явище притаманне для торгівлі з Німеччиною, Норвегією, Францією, Швейцарією.

Україна відправляє до європейських країн велику кількість продукції рослинництва (пшеницю, кукурудзу), м’ясо, олію, кондитерські вироби, продукцію видобувної та металургійної промисловості — руди, чавун, прокат, продукцію хімічної промисловості тощо.

Натомість із розвинутих країн Європи ми отримуємо полімерні матеріали, пластмаси,машини, обладнання, у тому числі електротехнічне, транспортні та фармацевтичні засоби тощо.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Тема: Порівняльна характеристика структури промислового виробництва

двох економічно розвинених невеликих країн Європи(за вибором учнів)

наприклад: Австрія  та Нідерланди, або Ісландія та Норвегія

Структура промислового виробництва		Країна
Добувна промисловість
Електроенерге-тика
Металургія	Чорна
	Кольорова
Хімічна промисловість
Машинобудування та металообробка
Лісова та деревообробна промисловість
Виробництво будівельних матеріалів
Легка промисловість
Харчова промисловість
Чи мають країни подібні промислові виробництва?

 

Домашнє завдання:

1. Опрацювати §10

2. Випереджувальне завдання. Підготувати повідомлення «Цікаві факти про Німеччину»

           3.  виконати та надіслати пр.р.№1.

 Увага!!!!!

Це стосується тих , хто вважає,що дистанційне навчання це продовження канікул.

Якщо в найближчий час я не отримаю роботи на перевірку, ви не будете виходити на онлайн навчання - я буду змушена вас неатестувати.

Я попередила.