Добрий день.

Сьогодні 14 лютого 2023 року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 6-7 класів та на урок географії учнів 10 класів.

ОЗ 6 клас

Тема: Види і наслідки конфліктів.

Пропоную переглянути:

Коли люди спілкуються між собою, разом навчаються, працюють або відпочивають, іноді з’ясовується, що вони по-різному розуміють, що є необхідним, важливим чи правильним, або їхні інтереси можуть не збігатися. Однак це не означає, що вони приречені на сварки і суперечки. Кожному треба навчитися мирно розв’язувати конфлікти.

Ці уміння чи не найважливіші для тебе. Вони допоможуть зменшити кількість стресів у твоєму житті, підвищать твій авторитет, популярність, рівень упевненості та самоповаги.

Види конфліктів

Конфлікти, спричинені розбіжностями у поглядах, смаках чи уподобаннях людей, називають конфліктами поглядів. Коли конфлікти виникають внаслідок зіткнення інтересів чи бажань людей — це конфлікти інтересів. Розв’язують ці конфлікти по-різному.

Конфлікти поглядів

Часто, коли люди мають різну віру, переконання або їм подобаються чи не подобаються певні речі (одяг, музика, футбольна команда), вони ніби спілкуються різними мовами. Те, що для одного «добре», може бути «погане» для іншого; те, що одному подобається, в іншого може викликати відразу.

Однак розв’язання такого конфлікту не означає, що його учасники повинні змінити свою віру, погляди чи переконання. У таких випадках слід пригадати народну мудрість: «На колір і смак товариш не всяк». Дуже важливо розвинути в собі толерантність - уміння визнавати і поважати право іншої людини на власну, відмінну від твоєї, думку і пам’ятати, що толерантність - це пошук того, що об’єднує, а не роз’єднує людей.

Конфлікти інтересів

Зіткнення інтересів двох осіб або ігнорування однією з них інтересів і потреб іншої - друга група причин, з яких виникає переважна більшість конфліктів. Якщо люди не враховують цього, то навіть у випадку примирення конфлікт не вичерпується. Він виникатиме знову і знову. На мал. 46 зображено способи і наслідки розв’язання таких конфліктів.

Стилі поведінки і конфлікти

Чи помічав ти, що деякі люди конфліктують частіше, ніж інші? Дехто з них не лише свариться з усіма (однокласниками, вчителями, батьками), а й намагається будь-що перемогти в суперечках, нерідко і за допомогою кулаків.

А дехто, навпаки, начебто й уникає конфліктів, увесь час відмовчується, намагається бути непомітним, але його все одно ображають, насміхаються з нього, іноді навіть б’ють.

Це свідчить про те, що і агресивна, і пасивна поведінка провокує конфлікти. І навпаки, впевненість у собі, адекватна самооцінка, повага до себе та інших допомагають уникати конфліктів, а якщо вони виникли — конструктивно розв’язати їх і дійти згоди.

Конфлікти невід’ємна частина людських стосунків. Вони виникають через те, що кожна людина є неповторною особистістю і має власні погляди та інтереси.

Якщо конфлікти виникають через розбіжності у смаках чи поглядах людей, їх слід розв’язувати на основі толерантності.

У більшості випадків конфлікти краще розв’язувати шляхом переговорів.

Упевнений стиль поведінки допомагає уникати конфліктів і конструктивно розв’язувати їх.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал п. 23 та мою для вас підбірку.

2. Аналіз мал.146-147.

3. Виписати та вивчити терміни.

ОЗ 7 клас

Тема: Психологічна рівновага і здоров’я.

Пропоную переглянути:

Що таке психологічна рівновага

Ти вже знаєш, що всі наші почуття є важливими. Та це не означає, що нам однаково, які з них ми переживаємо. Кожному хочеться якнайдовше перебувати у хорошому настрої. Почуватися задоволеним і щасливим краще, ніж пригніченим і нещасним.

Душевного комфорту можна досягти лише в гармонії емоційної, інтелектуальної і духовної сфер. Такий стан називають психологічною рівновагою або психологічним благополуччям.

Психологічна рівновага — показник психічного здоров’я людини. Від неї залежать якість твого життя, успіхи в навчанні, стосунки з батьками та друзями і, звісно, твоє фізичне здоров’я.

Якось між двома подругами відбулася відверта розмова.

- Ти щаслива, Марійко. Тебе всі люблять, і ти, здається, любиш усіх. У тебе завжди все виходить, ти така весела.

- Чого ти, Оксанко? У тебе теж усе добре: найкращий велосипед, найсучасніший комп’ютер, щоліта їздиш відпочивати за кордон. Ми всі хотіли б мати те, що маєш ти.

- Та все ж я часто почуваюся нещасливою...

Люди з порушеною психологічною рівновагою позбавлені душевного спокою. Вони часто почуваються пригніченими, нездатні насолоджуватися життям, мати рівноправні стосунки з оточенням. Через невміння спілкуватись і долати труднощі їхнє життя сповнене стресами, фізичними і психічними стражданнями.

Психологічно врівноважені підлітки доброзичливі, впевнені у собі, наполегливі у досягненні мети, не зациклюються на проблемах і негараздах. Їх називають оптимістами. Вони зазвичай дуже популярні серед однолітків, непогано вчаться, мають теплі стосунки з батьками. Їм по-доброму заздрять, їх наслідують. Ти можеш запитати, у чому їхній секрет. Таким треба народитися? Не обов’язково, хоча добра спадковість і чудова родина відіграють важливу роль. Та майже кожен може стати таким. Твоє бажання — ось перший крок на шляху до успіху. Другий крок — об’єктивна оцінка рівня твого психічного благополуччя і визначення напряму, в якому треба працювати над собою.

Ознаки психологічної рівноваги

Виокремлюють такі ознаки психологічної рівноваги: позитивне ставлення до себе; доброзичливе ставлення до інших людей; упевненість у власних силах; уміння розуміти і задовольняти власні потреби, переживати невдачі; керувати стресами.

Твоя самооцінка

Твоє ставлення до самого себе називають самооцінкою. Самооцінка формується під впливом твого досвіду (успіхів і невдач) і залежить від того, як тебе оцінюють інші люди. Розрізняють самооцінку завищену, занижену і адекватну.

Підлітки із заниженою самооцінкою:

• легко піддаються впливу однолітків;
• надто переживають з приводу того, що про них подумають;
• поводяться зухвало, щоб замаскувати невпевненість;
• руйнують себе, набуваючи шкідливих звичок;
• заздрять і не вміють радіти успіхам друзів.

Здоровою вважають адекватну позитивну самооцінку: людина реально оцінює себе і при цьому вважає себе унікальною, неповторною, вартою любові, поваги і всього найкращого в житті.

На відміну від завищеної самооцінки, яка нечасто буває у підлітків, занижена, навпаки, не рідкість. Її спричиняють речі, якими у дорослому житті не дуже переймаються. Це характерні лише для підліткового віку проблеми із зовнішністю та болісне сприйняття критики з боку дорослих і однолітків.

Усвідомивши свою індивідуальність, ти зробиш перший крок до підвищення самооцінки. А далі? Все дуже просто. Високу самооцінку, повагу (навіть до самого себе) треба заслужити:

• Обговори проблеми, які ти записав у правій частині аркуша, з батьками чи лікарем. Упевнись, що справді їх маєш, і отримай деякі рекомендації.
• Випробуй себе у спорті, мистецтві, музиці. Розвивай свої здібності. Намагайся досягти успіху в тому, що робиш. Не дозволяй собі «провалитися» через лінощі. Сприймай успіх як належну винагороду за свою працю. Людина, яка не любить себе, схильна применшувати свої досягнення, вважати їх випадковими.
• Деякі наші слова і вчинки підвищують самоповагу, а деякі - навпаки, знижують її. Наприклад, виконуючи те, що пообіцяв самому собі, ти відчуваєш, що володієш ситуацією. Це підвищує самоповагу. А як порушуєш своє слово — відчуваєш розчарування, і самоповага знижується.
• Підвищують самооцінку і справи на благо інших. Саме так, не дивуйся. Коли робиш щось для інших, а не для себе, отримуєш несподіваний бонус — чудовий настрій і задоволення собою.

Якщо людина поважає себе і добре ставиться до інших, упевнена у власних силах і не боїться труднощів, розуміє і задовольняє свої потреби у такий спосіб, щоб нікому не зашкодити, вміє переживати невдачі й робити висновки з помилок, вона почувається психологічно благополучною.

Здорова самооцінка — основа психологічного благополуччя.

Для розбудови здорової самооцінки треба усвідомити свою унікальність, розвивати здібності й адекватно ставитися до критики.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал п. 18 та мою для вас підбірку.

2. Аналіз  казки на стор.121.

Географія 10 клас

Тема:Особливості економіки країн Америки. Первинний сектор економіки.

Пропоную  переглянути:

Величезні природні та трудові ресурси Американського регіону в поєднанні з вигідним географічним положенням створюють сприятливі передумови для економічного розвитку країн. Економічним лідером Америки на початку XXI ст. залишаються США. Інші країни тією чи іншою мірою залежать від них. У господарстві багатьох країн регіону залишається значною роль первинного сектору економіки.

Як ви вже знаєте, країни Америки мають надзвичайно різні показники господарського розвитку. Високорозвинені США й Канада

 Структура ВВП країн Америки (2017 р.). 

є лідерами за виробництвом продукції обробної і добувної промисловості, сільського господарства. У структурі їхньої економіки та зайнятості населення провідні позиції належать третинному сектору . Ці дві країни є найбільшими у світі виробниками та постачальниками різноманітних послуг, мають надсучасні невиробничу сферу й туристичний рекреаційний комплекс.

ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ НАЙПОТУЖНІШИХ КРАЇН АМЕРИКИ (2017 р.)*

№ з/п	Країна	ВВП (за ПКС), млрд дол.	Місце у світовому рейтингу	ВВП (за ПКС) на одну особу, дол.
1	США	19360,0	2	59 500
2	Бразилія	3219,0	8	15 500
3	Мексика	2406,0	11	19 500
4	Канада	1764,0	17	48 100
5	Аргентина	911,5	28	20 700
6	Колумбія	712,5	31	14 500
7	Чилі	451,1	44	24 600
8	Перу	424,6	46	13 300
9	Венесуела	389,4	47	12 400
10	Еквадор	188,5	66	11 200

* Джерело: www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook.

Серед інших країн регіону реальну багатопрофільну економіку мають лише деякі з них. За обсягами виробництва ВВП виділяються Бразилія, Мексика та Аргентина. У 1980-х рр. у цих країнах було впроваджено глибокі реформи, спрямовані на прискорення економічного зростання. їхніми основними рисами були спрямованість на залучення іноземних інвестицій (у першу чергу американських) та позбавлення залежності від привізних товарів. За декілька десятиліть ці держави перетворилися на промислових гігантів, і за їхнім зразком почали активно розвиватися інші країни регіону, зокрема Чилі, Колумбія, Перу, Еквадор.

В основі економіки Куби та частково Венесуели й Болівії переважають важелі адміністративно-командного господарювання. Його характерними рисами є провідна роль держави в економічному житті, обмеження приватного сектору.

Країни Центральної Америки та особливо острівні території в Карибському морі зосереджують свою увагу на розвитку сфери послуг (передусім туризмі) та сільському господарстві. Переробної промисловості в цих країнах, за винятком легкої та харчової, фактично немає.

 Роль трансамериканських ТНК в економіці регіону.

На відміну від країн Європи та Азії, в Америці є чітко виражений економічний та політичний лідер — Сполучені Штати. Вирішальну роль в економіці всього регіону відіграють великі ТНК, серед яких провідні позиції належать компаніям США. Американські ТНК створили в багатьох країнах велику кількість підприємств, які називають «другою економікою» США. Великі компанії фактично взяли під свій контроль країни Америки шляхом придбання акцій місцевих фірм, заснування філій своїх підприємств, перенесення різних виробництв, використання дешевої робочої сили та багатих сировинних ресурсів. Країни-сусіди США виконують і певні функції обслуговування: переробка привізної нафти, виробництво алюмінію, розміщення найбільших ТНК із метою уникнення великого оподаткування. Так, багато міжнародних корпорацій США перевели свої штаб-квартири до Панами, на Багами, до Барбадосу тощо.

 Первинний сектор економіки.

Добувна промисловість представлена в Америці різноманіттям виробництв. Тут у значних кількостях видобувають майже всі основні види корисних копалин, необхідних сучасній індустрії.

Основні райони видобування нафти та природного газу розташовані в Північній та Центральній Америці: Техаський, Аляскинський, Каліфорнійський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Маракайбський, Орінокський. США володіють сучасними технологіями видобутку сланцевого газу. Його ключові родовища освоюють у межах Центральної та Великих рівнин, Примексиканської низовини. Розробку вугільних родовищ здійснюють в Аппалацькому (США) та Західному (Канада) вугільних басейнах.

На щитах давніх платформ (Лаврентійська височина, Бразильське плоскогір’я) ведеться видобуток залізних та марганцевих руд. Підприємства з видобутку руд кольорових металів приурочені до родовищ у рудному поясі Анд—Кордильер. Країни Америки посідають провідні місця за видобутком міді (Чилі, Перу, Мексика), срібла, свинцю та цинку (Мексика, Перу), урану (Канада, Бразилія), олова (Болівія, Бразилія), золота (Колумбія, Мексика) сурми та ртуті (Мексика), нікелю (Куба), бокситів (Ямайка, Суринам, Гаяна, Домініканська Республіка). Значні обсяги видобутої та збагаченої руди експортуються до США.

Краєвид перших кавових плантацій на південному сході Куби.

Сільське господарство є важливим напрямком розвитку економіки більшості країн регіону. У США та Канаді сільське господарство багатопрофільне, високомеханізоване, високоефективне та високорентабельне з переважанням частки тваринництва. Основний тип підприємств — великі фермерські господарства.

В інших країнах регіону провідна роль належить рослинництву (за винятком Аргентини та Уругваю). Для споживчих потреб вирощують кукурудзу, маніок, банани, картоплю, чорну квасолю. Спеціалізація експортних культур досить вузька та склалася під впливом природних та історичних чинників. Із колоніальних часів сформувалося плантаційне господарство. Воно було спрямоване на вирощування в колоніях сільськогосподарських культур, які вивозилися до країн-метрополій .

У XX ст. країни, що розвиваються, проводили аграрні реформи та запроваджували «зелену революцію» в сільському господарстві. Однак на відміну від азіатських країн, аграрні перетворення в Америці розпочалися раніше (1940-ві рр.) та набули поширення в більшості країн регіону.

На вирощуванні цукрової тростини спеціалізуються Куба, Бразилія, Мексика (мал. 3); кави — Бразилія та Колумбія; какао — Домініканська Республіка, Бразилія, Еквадор; пшениці — Аргентина; бананів десертних сортів — Еквадор, Нікарагуа, Панама; бавовнику — Мексика, Бразилія, Парагвай.

У Мексиці й Гватемалі цілорічно вирощують овочі та фрукти, у Колумбії — орхідеї та інші квіти. Рослинництво цих країн спрямоване на ринок США.

Безперечними лідерами за експортом продукції тваринництва є Аргентина та Уругвай. Зокрема, на них припадає 2/3 експорту яловичини регіону, а за поголів’ям овець та настригом вовни Аргентина поступається лише Австралії та Новій Зеландії. У гірських районах Перу, Еквадору, Болівії заради вовни розводять лам та альпак.

 Плантації цукрової тростини в Бразилії.

Лісовому господарству належить помітна роль в економіці країн Америки, насамперед Канади, Бразилії, Чилі, Аргентини. Найрозвиненіші лісові промисли — забезпечення деревиною паперової та будівельної промисловості, добування цінної деревини червоного дерева, кедра, рожевого дерева, бальси, збирання хінної кори та кленового соку, листя чагарнику коки, чаю мате, чикле (для жувальної гумки), лікарських рослин, використання каучуконосів тощо.

Рибальство має експортний характер та зорієнтовано на ринки США та Японії. Воно найбільш розвинене в Канаді, Бразилії, Чилі та Перу. Головні об’єкти морського промислу — тунець, сардина, оселедець, анчоуси, окуневі акули, креветки, лангусти, устриці, мідії. У прибережних акваторіях Канади, США, Мексики, Чилі та Бразилії все більшого значення набуває аквакультура. У Нікарагуа на фермах розводять морських черепах і крокодилів.

Головне

• У країнах Америки спостерігаються значні відмінності в ролі первинного, вторинного й третинного секторів економіки у структурі ВВП.

• Для більшості країн регіону характерна вузька спеціалізація господарства, зорієнтована на експорт продукції до розвинених країн або на надання певних видів послуг.

• Провідну роль у регіоні відіграють трансамериканські ТНК. Залишається великою залежність економіки багатьох країн регіону від іноземного капіталу США, Японії та країн Західної Європи.

• Америка — один із провідних регіонів за виробництвом продукції первинного сектору економіки.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте матеріал п. 31 та мою для вас підбірку.

2. Дайте письмрву відповідь на наступні запитання:

1. Назвіть особливості економічного розвитку країн Америки. 

2. Чим обумовлена нерівномірність розвитку субрегіонів Америки?

 3. Назвіть основні райони видобування паливних та рудних корисних копалин. Чим обумовлена велика роль добувної промисловості в окремих країнах регіону? 

4. На конкретних прикладах поясніть, які складові сільського господарства мають експортну орієнтацію в країнах Америки. Проаналізуйте причини їхньої спеціалізації.

Поміркуйте

Які субрегіони Азії та Америки мають певні риси схожості за рівнями економічного розвитку?