Добрий день.

Сьогодні 20 лютого 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 6,7,8 та 11 класів.

Географія 6 клас

Тема: Карта кліматичних поясів.

Пропоную переглянути: 

Скільки різних типів клімату існує на Землі. 

На земній кулі існує багато типів клімату, які відрізняються умовами формування та показниками. Тип клімату - це сукупність кліматичних показників для певної території. Показниками клімату є середня річна температура повітря, річна амплітуда коливання температури, кількість і час випадання опадів, панівні вітри.

Кліматичні пояси Землі

Клімат змінюється як з широтою, так і з висотою в горах. На малюнку 120 показано, як змінюється клімат з широтою, утворюючи так звані кліматичні пояси. Виділяють 13 кліматичних поясів, які майже симетрично змінюються щодо екватора. Проте основними кліматичними поясами є лише сім: екваторіальний, два тропічні, два помірні, два полярні (арктичний і антарктичний). А ще шість з них - це перехідні пояси, які утворюються внаслідок переміщення повітряних мас за сезонами (до їхньої назви додають префікс «суб»). Це субполярні (субарктичний і субантарктичний), субтропічні та субекваторіальні кліматичні пояси - по одному в кожній півкулі. За назвою основних і перехідних кліматичних поясів називають і типи клімату Землі.

Полярні кліматичні пояси вирізняються суворими кліматичними умовами. Тут тривала і люта зима в умовах полярної ночі та дуже коротке і прохолодне літо.

Помірні пояси своєю назвою ніби вказують на помірність тут кліматичних умов. Але це не зовсім так. Для них характерні значні сезонні зміни температури та опадів. У районах, розташованих поблизу морських узбереж, клімат буде помірний морський, а у віддалених від моря чи океану - помірний континентальний.

У тропічних поясах панує тропічне повітря. Над материками воно сухе і гаряче, тому температура повітря впродовж року дуже висока. Кількість сонячних, безхмарних днів тут понад 200, тому опадів надзвичайно мало. До того ж вони не регулярні за сезонами і навіть з року в рік. Над океанами тропічний клімат також вирізняється високою температурою. Проте опадів випадає багато і розподіляються вони протягом року більш рівномірно.

В екваторіальному поясі сформувався один тип клімату - екваторіальний. Цей клімат вирізняється високими додатними температурами повітря протягом усього року, незначними коливаннями температури, рясними опадами, які розподіляються рівномірно упродовж року.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте тему " Карта кліматичних поясів" та мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

• 1. Що таке клімат і скільки на Землі основних типів клімату?
• 2. Які чинники впливають на формування клімату?
• 3. Чим відрізняється клімат від погоди?
• 4. Чому в Києві клімат помірний континентальний, а в Парижі - помірний морський?
• 5. Як впливають на клімат властивості земної поверхні?
• 6. Поясніть суттєві відмінності між основними типами клімату Землі.
• 7. Опишіть клімат вашого населеного пункту, користуючись власним календарем погоди. Зробіть висновок про тип клімату.
• 8. Позначте на контурній карті червоним кольором основні кліматичні пояси, а синім - перехідні.

Географія 7 клас

Тема: Населення. Держави. Україна і держави Північної Америки.

Практична робота № 9"д".

Пропоную переглянути: 

Чи уявляв собі Христофор Колумб, вирушаючи на пошуки захід­ного морського шляху до Індії, масштаби свого відкриття? Що ста­лося б із доколумбовими цивілізаціями на материку в разі набагато пізнішого відкриття цих земель європейцями? Ці питання й дотепер викликають хвилювання та суперечки сучасних вчених. Але історію нікому ще не вдавалося повернути назад. За словами сучасного до­слідника Північної Америки «... те, що створено людиною на цьому континенті, гідне поваги...». Отже, завершуючи вивчення Північної Америки, слід пригадати особливості заселення материка, визначити характерні риси його населення, ознайомитися із сучасною політич­ною картою.

Як вам уже відомо, далекі предки корінних жителів материка — індіанців — прийшли з Азії близько 40 тис. років тому. У пошуках нових мисливських угідь вони поступово зайняли весь материк і, розділившись на безліч громад, заклали основи своєрідної америка­но-індіанської цивілізації. Основна частина індіанського населення була зосереджена на гірських плато Кордильєр у південній частині материка, де сформувалися могутні держави ацтеків і майя. Вони займалися землеробством, мали розвинуте господарство і високу культуру. Індіанці майя досягли великих успіхів у будівництві. Їхні піраміди відрізняються не тільки складністю архітектури, але й абсо­лютно точною орієнтацією за сторонами світу. Астрономи майя вміли передбачати сонячні затемнення, періоди обертання Місяця і планет Сонячної системи.

Як і в Південній Америці, прихід європейців мав для корінних народів трагічні наслідки. Спроби колонізаторів поневолити абори­генів, використовувати їхню працю у своєму господарстві не мали успіху, і вони знищили більшість індіанців, а тих, хто залишився се­ред живих, відтіснили на найменш зручні для проживання території. І якщо до початку колонізації кількість індіанців становила близько 80—90 млн осіб, то два століття по тому вона скоротилася до 15 млн осіб, а в наш час становить близько 1,6 млн осіб. На півночі материка й у Ґренландії збереглися невеликі поселення ескімосів і алеутів, які з’явилися на материку пізніше індіанців і стали освоювати арктич­ні та субарктичні території. Усього їх нараховується близько 60 тис. осіб. Основну ж частину населення Північної Америки становлять нащадки переселенців із різних країн Європи: англійців, ірландців, іспанців, французів, німців.

Америка, як і Австралія, пережила період «золотої лихоманки». Першого разу в 1848 р., коли золото знайшли в Каліфорнії, удру­ге — наприкінці XIX ст.: золото було виявлено на Алясці в басейні річки Клондайк. Фантастичні розповіді про мільйонні статки, які добуваються за кілька днів, розбурхали не тільки переселенців і американців, але і європейців. Тисячі людей різних професій і на­ціональностей, кинувши свої справи, вирушили за легкою нажи­вою. Однак бум золотошукачів швидко закінчився: за кілька років поверхневі поклади золота виснажилися. Результатом гонитви за золотом стало розширення обжитих європейцями західних просторів і відкриття родовищ інших важливих корисних копалин, у тому числі нафти.

Три століття работоргівлі привели до того, що в Північній Америці опинилося багато мільйонів африканців. У деяких острівних країнах у Карибському морі вони згодом стали переважною частиною насе­лення.

Чимало людей переселяються до США і Канади і в наш час. У цих країнах Північної Америки проживають багато наших співвітчизни­ків: українська діаспора тут налічує більш як 1,6 млн осіб.

Населення Північної Америки
Американці європей ського походже ння Нащадки англій­ців, ірландців, німців, у тому числі українська діаспо­ра — 1,6 млн осіб	Афроамериканці Нащадки рабів-африканців, які були заве­зені на материк у XVI—XIX ст.	Американці-аборигени Індіанці Алеути Ескімоси Інші	Представники мішаних рас Мулати Метиси Креоли Самбо Інші

Таким чином, у результаті складного історичного процесу освоєння і заселення на материку сформувалося кілька етнічних груп населен­ня населення на материку. Однак, починаючи з другої половини ХХ ст., народжуваність стала знижуватися, у США і Канаді природний при­ріст становить приблизно 6—7 осіб на 1000 жителів у рік. Винятком є країни на півдні материка, де природний приріст більш високий: 12—15 осіб на 1000 жителів за рік. Загальна кількість населення ма­терика становить близько 483 млн осіб.

Розміщення населення по території материка є нерівномірним і залежить насамперед від історії заселення материка та його природ­них умов.

Північна Америка — один із найбільш урбанізованих регіонів сві­ту. У містах проживає близько 3/4 його населення. На Північноаме­риканському континенті розміщені найбільші міста світу: Мехіко (із передмістям близько 20 млн осіб), Нью-Йорк (7,5 млн), Лос-Андже­лес (3,6 млн), Торонто (4,5 млн), Монреаль (3,4 млн).

У Північній Америці та прилеглих до неї островах нараховуються 38 країн, включаючи залежні. Однак більшу частину території зай­мають три великі держави: Канада, США і Мексика. США і Канада, які займають більшу частину материка, мають вигідне для розвитку господарства географічне положення і коло­сальні природні багатства. Це високорозвинені країни світу із ба­гатогалузевим господарством і високим рівнем життя населення. Мексика та інші країни Північної Америки належать до країн, що розвиваються. Господарства цих держав тісно пов’язані з економі­кою США.

США належать до найбільш розвинених країн світу. Провідними галузя­ми промисловості є хімічна, нафтопереробна, металургійна, електроенерге­тика, машинобудування. Сільське господарство спеціалізується на розведен­ні великої рогатої худоби, свинарстві, вівчарстві, птахівництві; вирощуванні пшениці, кукурудзи, цукрової тростини, сої та інших культур. У США є запа­си різноманітних корисних копалин: кам’яного вугілля, нафти, природного газу, руд металів тощо. Головний символ США — Статуя Свободи — установ­лена на острові Свободи в Нью-Йоркській гавані. Її висота — 46 м, а висота п’єдесталу — 45 м.

Канада, як і США, належить до найбільш розвинених країн світу. Провід­ними галузями є лісова, хімічна, харчова, легка промисловість, електроенер­гетика, машинобудування, видобування й переробка мінеральної сировини. Сільське господарство спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби, вирощуванні зернових — пшениці, кукурудзи, сої, олійних рослин, овочів. У Канаді зосереджені найбільші запаси корисних копалин: нікелю, цинку, міді, золота, свинцю, молібдену, срібла, нафти, газу, вугілля. Найбільше міс­то Канади — Торонто. Тут живе багато українців, в університеті є кафедра українознавства, створена Українська вільна академія наук, Українсько-ка­надський дослідницький документальний центр.

Мексика належить до країн, що розвиваються. У промисловості перева­жають такі галузі, як видобувна, нафтопереробна, металургійна, машино­будівна, текстильна. Сільське господарство базується на розведенні великої рогатої худоби, вирощуванні бавовни, кукурудзи, кави, цукрової тростини. У Мексиці зосереджені багаті запаси мінеральних ресурсів: срібла, золота та інших кольорових металів, нафти, природного газу, сірки. Мехіко — столиця Мексики — одне з найбільш населених міст світу.

Куба належить до соціалістичних країн. Найбільш розвинені такі галузі промисловості, як харчова (цукрова), легка, металургійна, машинобудівна, хімічна, нафтопереробна. У сільському господарстві переважає вирощуван­ня цукрової тростини, цитрусових, рису; розведення великої рогатої худо­би; рибальство. У країні зосереджені багаті запаси нікелевих руд. Один із головних скарбів Куби — безкраї океанські пляжі. Тропічний клімат, ла­тиноамериканські танці та карнавали, безкраї плантації фруктів і цукрової тростини — це Куба.

Практична робота № 9"д".

Завдання 1. 

За картами атласу та текстом параграфа складіть характеристики країн материка (США, Канади, Мексики, Куби). Результати занесіть до таблиці.

Назва країни	Геогра­фічне положення	Природні умови та ресурси	Населення	Господарство
Спо­лучені Штати Аме­рики	Цен­тральна частина материка, північно-західна частина та острови в Тихому та Атлан­тичному океанах	Різноманітний рельєф та клі­мат. Густа мережа річок та багато­водні озера. Родючі ґрунти. Різноманітні корисні копа­лини: кам’яне вугілля, нафта, природний газ, руди металів та ін.	294 млн осіб (ІІІ місце серед країн світу). Різноманіт­ний етнічний склад, який сформувався під час колоні­зації американ­ських земель. Нерівномірне розміщення, найбільша густота на пів­нічному сході та в районі Ве­ликих озер. Високий рівень життя населення. Численна укра­їнська діаспора (≈ 500 тис. осіб)	Належить до найбільш розвинених країн світу. Посідає І місце у світі за обсягом промислово­го виробництва, І місце у світі за загальним виробництвом електро­енергії. Провідні галузі про­мисловості: електро­енергетика, машино­будування, хімічна, металургійна, нафтопе­реробна промисловість. Сільське господарство: розведення великої рогатої худоби, сви­нарство, вівчарство, птахівництво; ви­рощування пшениці, кукурудзи, цукрової тростини, сої та інших культур
Мек­сика	Південна частина материка	Переважно гір­ський рельєф. Кліматичні умови залежать від висоти. 40 % терито­рії — посушли­ві землі. Багаті запаси мінеральних ресурсів: срібло, золото та інші руди кольоро­вих металів, на­фта, природний газ, сірка	103,4 млн осіб. Сформувало­ся внаслідок шлюбів інді­анців та іспан­ців. Високі темпи приросту на­селення. Нерівномірне розміщення	Належить до країн, що розвиваються Промисловість: ви­добувна, нафтопере­робна, металургій­на, машинобудівна, текстильна. Сільське господар­ство: розведення великої рогатої ху­доби; вирощування бавовни, кукурудзи, кави, цукрової трос­тини

Завдання 2. 

За картами атласу:

 а) визначте райони найбільшої та найменшої густоти населення. Поясніть причини нерівномірного розміщення;

 б) порівняйте розміщення населення Південної і Північної Америки. Якими причинами пояснюються спільні риси?

Завдання 3.

Висновок.

Домашнє завдання:

 Опрацюйте тему " Населення Північної Америки" та мою для підбірку і виконайте практичну роботу .

Географія 8 клас

Тема: Лісостепова природна зона. Дослідження 7.

Пропоную переглянути:

Географічне положення. Лісостеп – це перехідна зона між мішаними і широколистими лісами та степом. Південна умовна межа природної зони проходить по лінії міст Котовськ – Кіровоград – Кременчук – Красноград – Вовчанськ. Широка смуга лісостепу простягається з південного заходу від кордону з Молдовою на північний схід до кордону з Росією, займаючи 25% території України. Виразних меж зона не має, адже степові ділянки вклинюються островами в лісову зону, а ліси окремими масивами заходять у зону степів.

Рельєф і корисні копалини. Правобережна частина лісостепу лежить на височинах – Подільській та Придніпровській, а лівобережна – на Придніпровській низовині. Лише на крайньому сході зона виходить до відрогів Середньоруської височини. Платоподібні поверхні правобережних височин чергуються з горбогір’ями. Їх окраїни сильно розчленовані ярами та балками. Такий самий рельєф і на схилах Середньоруської височини та Полтавській рівнині, що до неї прилягає. Загалом поверхня із заходу та сходу нахилена до Дніпра, абсолютні висоти змінюються від 380 м на Подільській височині і 230 м на Середньоруській височині до 50 м біля русла Дніпра.

Характерною ознакою краєвиду майже всієї території є високі праві береги річок, сильно розчленовані ярами, і низькі ліві береги з терасами. Заплави річок і низькі тераси нерідко заболочені, вищі тераси займають поля, населені пункти.

У межах лісостепу залягають поклади бурого вугілля (Дніпровський басейн), нафти і природного газу (Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область), природних будівельних матеріалів (гіпс, вапняк, каолін, мергель, пісок). У місцях виходу на поверхню порід Українського щита є родовища мармуру, лабрадоритів, доломітів, графіту, горючих сланців, а у болотах – бурштину.

Клімат і внутрішні води. Клімат у лісостеповій зоні помірно континентальний. Його континентальність збільшується у східному напрямку. Середні температури січня змінюються від–5°С на заході до–7°С на сході, липня – відповідно від +18°С до +20°С. Кількість опадів зменшується з півночі на південь від 600 до 500 мм за рік. Майже стільки ж води і випаровується, тому зволоження природної зони достатнє. В окремі роки в лісостепу бувають посухи.

Річкову мережу формують Дніпро, Південний Буг, Дністер з притоками. Всі річки мають долини з асиметричними берегами та повільні течії. У місці перетину твердих порід Українського щита, де виходи гранітів перегороджують русла Південного Бугу і Гірського Тікича, утворюються пороги. Річки мають змішане живлення, найбільш повноводні навесні та у червні. Судноплавним є Дніпро. У минулі часи судноплавство було можливим і на його лівих притоках, таких, як Сула, Псел, Ворскла. Але через знищення лісів у їх долинах вони сильно обміліли. Праві притоки Дніпра – Рось, Тясмин також маловодні.

Озер у лісостепу мало. Вони є у заплавах великих лівих приток Дніпра. Численні озера-стариці, які колись були в заплаві самого Дніпра, залиті водами Каховського та Кременчуцького водосховищ. Брак природних водойм компенсується ставками, які створені біля багатьох населених пунктів.

Ґрунтово-рослинний покрив. У лісостепу переважають родючі чорноземи (типові та опідзолені), що сформувалися на лесах або лесовидних суглинках. У зниженнях поширені лучні ґрунти, подекуди – торфові.

Природна рослинність представлена лісовими і степовими видами. Лісистість території становить лише 12 %. Ліси збереглися в долинах річок та межиріччях. Вони ростуть на сірих лісових ґрунтах та деградованих чорноземах (в яких зменшився вміст гумусу, і вони стали менш родючими), що раніше були під степами, а потім позаростали деревами. Лісові масиви утворюють переважно дуб і граб. У широких балках поширені байракові ліси, в яких ростуть дуб, граб, клен, липа, ліщина, бруслина та ін. На піщаних берегах Дніпра та Сіверського Дінця, куди доходив язик давнього льодовика, острівцями трапляються соснові ліси.

До лісових масивів безпосередньо прилягає степ, проте він не займає великих площ, тому що його змінили сади і поля, де ростуть різноманітні сільськогосподарські культури (пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукровий буряк, картопля, овочі). Степове природне різнотрав’я  збереглося на схилах балок і берегах річок. Доволі великі площі в лісостепу зайняті луками. Суходільні луки знаходяться на вододілах річок і їх схилах. Там ростуть горицвіт, анемона, конюшина, тонконіг, стоколос, ковила, вероніка колосовидна, гадючник, звіробій. Це переважно багаторічні рослини, із коренів і стебел яких утворюється дернина. Низовинні луки лежать у зниженнях, де близько до поверхні залягають ґрунтові води. Вони мають багатий трав’яний покрив. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, стрілолист, калюжниця, цикута. Водойми прикрашають глечики жовті, латаття біле, папороть водяна.

У лісостепу водяться лісові і степові види тварин: дикий кабан, козуля, лисиця, куниця, заєць, білка, тхір, полівка, вуж. Багато птахів – дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди.

Ландшафти. Неоднаковий рельєф у різних частинах зони впливає й на інші природні компоненти, тому в лісостепу виділяють три фізико-географічні краї. У Дністровсько-Дніпровському краї поширені різні лісові та лісостепові височинні ландшафти. У Лівобережно-Дніпровському краї панують лісостепові і лукостепові низовинні ландшафти, а у Середньоруському краї – лісостепові височинні. В долинах великих і середніх річок сформувалися заплавні лучні ландшафти.

Природокористування та охорона природи. Територія лісостепової зони освоєна дуже давно. Саме на межі лісу і степу були найкращі умови для життя людей. Ліс давав людям прихисток від ворогів, матеріал для будівництва і обігрівання жител, а вільні від лісу ділянки використовувалися для землеробства і скотарства. Цим наші далекі пращури займалися ще у ІV – ІІ тисячоліттях до н. е. У ХVІІ – ХVІІІ ст. значно збільшилася кількість поселень. Великі площі лісів були вирубані. Запровадження трипільної системи орного землеробства призвело до виснаження ґрунтів, тому вже тоді його починають удобрювати гноєм. У ХІХ – ХХ ст. на ландшафтах лісостепу позначилося виникнення міст, збільшення людності поселень, розвиток транспорту, ремесел і промисловості. Майже всі природні степові ділянки було перетворено на поля і сади, багато лісів у верхів’ях річок Сули, Ворскли, Псла, про які є згадки в історичних джерелах XVII ст., знищено.

Інтенсивне господарське освоєння лісостепу, нещадна експлуатація природних багатств призвели до значного винищення природи як у лісових, так і степових ділянках зони. Це вимагає створення заповідних територій там, де ще збереглися природні комплекси. Проте таких ділянок у лісостеповій зоні залишилося надзвичайно мало. Нині великих природоохоронних територій у лісостепу лише дві. Канівський природний заповідник – один з найдавніших в Україні (1923 р.), де поєднується історія природи і народу. Він охоплює частину яри та пагорби на правому березі Дніпра та дніпрові острови. Земля там всіяна археологічними пам’ятками ще з часів палеоліту. Важливими об’єктами заповідника є геологічні утворення, грабовий ліс та Чернеча гора, що здіймається на 100 м над Дніпром і відома як Тарасова гора. Там, як відомо, було перепоховано генія українського народу Тараса Шевченка.

Михайлівська цілина – філія (відділення) Українського степового заповідника. Там оберігається єдина в Україні ділянка лучного степу в межах лісостепової зони. Численні рослини (види астрагалу, пальчатокорінника, півників, ковили, рябчика, сону,) занесені до Червоної книги України.

Запам’ятайте:

У лісостеповій зоні, яка знаходиться в середній смузі України, поширені височинні та низовинні форми рельєфу, ярів та балки, в умовах помірно континентального клімату під трав’яною рослинністю сформувалися різні типи чорноземів, а під лісовою – сірі лісові ґрунти.

Для збереження цінних об’єктів природи, рідкісних видів рослин і тварин у лісостепу створено Канівський природний заповідник і філію Українського степового природного заповідника Михайлівська цілина.

Дослідження 7.

Тема: Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість з ландшафтами в Україні. 

Завдання:

1. Чому лісостепову зону вважають перехідною між лісом і степом?

2. Який рельєф у зоні лісостепу?

3. Розкажіть про кліматичні особливості середньої смуги України.

4. Яка рослинність характерна для лісостепу?

5. Користуючись додатковими джерелами інформації, підготуйте розповідь про один із природних заповідників зони.

6. Висновок.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати матеріал п. 39 та мою для вас підбірку.

2. Виконати та надіслати на перевірку дослідження 7.

 

Географія 11 клас

Тема: Глобальна економіка.

Пропоную переглянути: 

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 22 та мою для вас підбірку.

2. Стор. 139 запитання 1-7 виконати письмово та надіслати на перевірку.