четвер, 23 лютого 2023 р.

 Добрий день.

Сьогодні 24 лютого 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 та 9 класів.

Географія 7 клас

Тема: тематична контрольна робота по темі " Північна Америка".

Пропоную переглянути та відновити в пам'яті:



1. У яких півкулях розташована Північна Америка?

А) Північна і Східна;

Б) Північна і Західна;

В) Південна і Західна;

Г) Південна і Східна.

2. Укажіть крайню північну точку материка:

А) м. Принца Уельського;

Б) м. Мерчісон;

В) м. Марято;

Г) м. Сент-Чарльз.

3. Північну Америку з Південною сполучає:

А) Панамський перешийок;

Б) Берингова протока;

В) Мексиканська затока;

Г) Гудзонова затока.

4. У яких кліматичних поясах розташована Північна Америка?

А) в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному;

Б) у субтропічному і помірному;

В) у субарктичному і арктичному;

Г) в усіх перелічених, окрім екваторіального.

5. Найбільшим за площею островом поблизу материка є:

А) Куба;

Б) Ньюфаундленд;

В) Гренландія;

Г) Флорида.

6. Найвищою вершиною Кордильєр є:

А) г. Деналі (Мак-Кінлі);

Б) г. Мітчелл;

В) влк. Орісаба;

Г) г. Аконкагуа.

7. Розташуйте озера Північної Америки з півночі на південь:

А) Велике Невільниче;

Б) Велике солоне;

В) Верхнє;

Г) Вінніпег.

8. Розташуйте країни Північної Америки в порядку зменшення їхніх площ:

А) Панама;

Б) Куба;

В) Нікарагуа;

Г) Гондурас.

9. Річка Міссісіпі впадає у Мексиканську затоку.

10. Найбільше озеро за площею на материку – Гурон.

11. Холодна Каліфорнійська течія збільшує посушливість західного узбережжя у тропічних широтах.

12. Особливі форми рельєфу сприяють вільному переміщенню арктичних і тропічних повітряних мас у горизонтальному напрямку.

13. Яке місце у світі за площею займає США?

14. У якій країні найбільша українська діаспора?

15. Країна – абсолютний лідер за кількістю Нобелівських лауреатів.

16. Батьківщина древніх індіанських цивілізацій та звичних європейцям культурних рослин.

Відповіді чекаю СЬОГОДНІ і лише сьогодні.


Географія 9 клас

Тема: Хімічна промисловість України.

Пропоную переглянути:


ХІМІЧНЕ ВИРОБНИЦТВО В УКРАЇНІ. 

Наявність у надрах нашої землі цінної гірничо-хімічної сировини сприяло розбудові великих хімічних підприємств. Нині найактивніше, як і сто років тому, використовують місцеву кам’яновугільну сировину й продукти вуглепереробки (коксовий газ, кам’яновугільну смолу, бензольні вуглеводні, сірчані сполуки тощо), також — імпортовану сиру нафту, природний і попутний газ, продукти їхньої переробки.

В Україні розвивається переважно основна хімія, виробництво пластмас і коксу, переробка нафти й газу, фармацевтична промисловість.

ОСНОВНА ХІМІЯ представлена підприємствами з виробництва мінеральних добрив. У їхній структурі першість займає виробництво азотних добрив, що розміщене в центрах виробництва коксу й переробки природного газу. Уздовж магістральних транс’європейських газопроводів у містах Рівне й Черкаси діють великі підприємства, орієнтовані переважно на збут своєї продукції за кордон. Вони належать холдингу «Остхем». Відповідні підприємства діють також у м. Кам’янське й м. Южне. Останнє отримує сировину аміакопроводом з Тольятті. Інше відгалуження від цього продуктопроводу йде на підприємство холдингу «Остхем» у м. Горлівка. До складу цього холдингу також входить підприємство з найбільшими виробничими потужностями в Україні з виробництва мінеральних добрив — Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» . Окрім мінеральних добрив, ці підприємства випускають іншу хімічну продукцію. Зокрема, для виробництва азотних добрив застосовують сірчану кислоту, яку виробляють в окремих їхніх цехах.

«УкрТехноФос» у с. Нова Любомирка на Рівненщині — найбільший виробник комплексних мінеральних добрив в Україні. Виробнича потужність — 120 тис. т добрив на рік (2016 р.).

Фосфатні добрива з імпортної сировини в Україні виробляють лише підприємства в містах Кам’янське й Суми. Ці добрива переважно експортують за кордон.

Імпортують більшу частину сировини для виробництва комплексних мінеральних добрив на відповідних підприємствах у містах Кам’янське й Жашків (Черкаська область), у смт Божедаровка (Криничанський район Дніпропетровської області), у с. Жадани (Іллінецький район Вінницької області), селах Городок і Нова Любомирка (Рівненський район Рівненської області).

Незначні обсяги соди в Україні виробляє лише завод у м. Красноперекопськ і бром у м. Саки (АР Крим).

ВИРОБНИЦТВО ПЛАСТМАС І ВИРОБІВ З НИХ доволі розвинене в Україні. Цьому сприяють технологічні можливості із запуску виробництва полімерної плівки, пластикової упаковки чи посуду, збут продукції на внутрішньому ринку. Обсяг їхнього виробництва є стабільним. Пластмасові вироби створюють з поліетилену, полістиролу, поліпропілену. Більшість сировини завозять із-за кордону, частково отримують під час переробки пластикового брухту. Переважно ці невеликі за обсягом виробництва підприємства були створені за роки незалежності з приватної ініціативи. Виняток становлять підприємства, засновані в 60-і роки XX ст. у містах Київ, Бердянськ, Бровари, Виноградів, Світловодськ.

КОКСОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ тісно пов’язана із чорною металургією, яка є основним споживачем коксу. Тому у складі металургійних комбінатів «Азовсталь» й «АрселорМіттал Кривий Ріг» діють окремі великі цехи — колишні підприємства цього виробництва в хімічній промисловості. В Україні працюють десять підприємств коксохімічної промисловості в містах Авдіївка, Алчевськ, Горлівка, Донецьк, Єнакієве, Запоріжжя, Кам’янське, Макіївка, Харків. Здебільшого вони входять до складу вітчизняних металургійних холдингів.

Найсучасніша коксова батарея 10-біс від 2006 р. функціонує на Алчевському коксохімічному заводі. Виробнича потужність — 1 млн т коксу на рік.

НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ розвивається переважно на імпортній сировині. Виробництво бензину в Україні ведеться на нафтопереробних заводах у м. Кременчук (Полтавська область), м. Балаклея (Харківська область), селищі Шостаківка (Кіровоградська область).

Мастильні матеріали її моторні мастила виробляють лише два підприємства в містах Бердянськ і Запоріжжя.

ФАРМАЦЕВТИЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ України успішно адаптувалась до ринкових умов. Більшість вітчизняних ліків йде на експорт. Лідерами з виробництва є три підприємства в Києві: «Фармак», Фармацевтична фірма «Дарниця» та Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод». Виробництво ліків і медичних препаратів налагоджено в містах Львів, Одеса, Суми, Харків, Черкаси (карта форзаца).

Завод з виробництва субстанцій «Фармак» у м. Шостці Сумської області від 2016 р. виробляє їх 150 т на рік.

ІНШІ ВИДИ ХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА. В Україні розвинена побутова хімія, орієнтована переважно на внутрішній ринок. Наприклад, найбільше миючих і чистячих засобів випускають підприємства в містах Бровари (Київська область), Покров (Дніпропетровська область), Вінниця, Кам’янське.

В Україні розвивається лако-фарбна промисловість. Майже вся продукція збувається на внутрішньому ринку. Працюють переважно нові підприємства. Значна частина сировини імпортується, адже в Україні виробляють лише двоокис титану, алкідні смоли, оліфи. Відпрацьовані технології з розливу та упакування фарб дозволяють створювати відповідне виробництво в районах з гарантованим збутом готової продукції. Лідерами на цьому ринку є кілька потужних сучасних підприємств, таких як: Промислове підприємство «ЗІП» (м. Кам’янске), Виробниче підприємство «ПОЛІСАН» (м. Суми), «Снєжка-Україна» (м. Яворів Львівської області), «Фарби Колорит» (с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області). Потужні сучасні підприємства діють у містах: Дніпро, Київ, Кривий Ріг, Кропивницький, Одеса, Харків, Черкаси, у смт Брусилів (Житомирська область) та в с. Василівна Солонянського району (Дніпропетровська область).

У м. Калуш (Івано-Франківська область) працює завод «КарпатиСмоли» з виробництва штучних смол на основі формальдегіду. Їх використовують для виробництва клеєних виробів у деревообробній промисловості. Постійно оновлюють виробництво шин підприємства «Росава» в м. Біла Церква (Київська область) і «ІнтерМікро Дельта» в м. Дніпро. Єдиним вітчизняним виробником сировини для їхнього виробництва є Кременчуцький завод технічного вуглецю.

ОСНОВНІ РАЙОНИ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ — Придніпровський і Донецький. У першому з них найбільше підприємств хімічної промисловості зосереджено у Дніпро-Кам’янському промисловому вузлі хімічної промисловості (Дніпропетровська область). Виокремлюють окремі важливі центри хімічної промисловості в містах Бердянськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Кропивницький. У другому районі сформувалися Рубіжансько-Сєвєродонецький промисловий вузол хімічної промисловості (Луганська область) та центри в м. Горлівка (коксохімічний і гумових виробів заводи), смт Новгородське Торецької міської ради Донецької області (найбільший фенольний завод Європи).

Київський вузол хімічної промисловості включає, окрім великих відповідних підприємств столиці України, хімічні заводи в населених пунктах цієї міської агломерації (міста Бровари, Васильків, Вишгород, Ірпінь, Обухів, Українка, смт Коцюбинське, с. Петропавлівська Боргцагівка Києво-Святошинського району, с. Пірнове Вишгородського району).

Важливим спеціалізованим вузлом хімічної промисловості України є Сиваський (АР Крим), у складі якого виокремлюють два центри — міста Красноперекопськ й Армянськ. Він розвивається як на використанні місцевої ропи й солей із солених озер і Сивашу, так і на привізній сировині — ільменітовому концентраті з Житомирської області.

Окремими великими центрами хімічної промисловості України є міста: Біла Церква (підприємства «Росава», «Інтер-РТІ», «Біофарм-Інвест», «Білоцерківський завод “Трібо”»), Рівне («Рівнеазот»), Суми («Сумихімпром», «Кусум-Фарм», «Виробниче підприємство “Полісан”», «РИФ-03»), Черкаси («Азот», «Лакофарбний завод “Аврора”», «Юрія-Фарм», «Черкаський завод автохімії»).

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УКРАЇНІ. На експорт орієнтоване великотоварне виробництво основних видів продукції. Значна їхня частина імпортує мінеральну сировину. Це зумовлює їхню залежність від цін на відповідних світових товарних ринках. Важливе значення має екологічна складова розвитку хімічної промисловості. Нині зростає ризик забруднення довкілля особливо небезпечними речовинами, накопиченими на місцевих підприємствах хімічної промисловості.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

  • В Україні переважно розвивається основна хімія. Міжнародною спеціалізацію є виробництво азотних добрив.
  • Виробництво пластмас і виробів з них поширене майже в усіх регіонах України.
  • Коксохімічна промисловість держави здебільшого постачає свою продукцію на вітчизняні металургійні підприємства.
  • Нафтохімічна промисловість України працює зазвичай на імпортній сировині.
  • Фармацевтична промисловість держави орієнтована на поставки більшості продукції за кордон.
  • В Україні створено нові великі підприємства лако-фарбної промисловості.
  • В Україні виділяють Придніпровський і Донецький райони хімічної промисловості, у складі яких головними є Дніпро-Кам’янський і Рубіжансько-Сєвєродонецький промислові вузли.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте п. 26 вашого підручника та мою для вас підбірку.
2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання та завдання:

1. Поясніть, чому великі підприємства з виробництва азотних добрив розташовані в містах Рівне й Черкаси.
2. Які чинники зумовили зосередження виробництва фармацевтичної продукції в м. Києві?
3. Чому у складі «Азовсталі» і «АрселорМіттал Кривий Ріг» діють великі цехи — колишні самостійні підприємства коксохімічної промисловості?
4. Наведіть приклади комбінування в хімічній промисловості України.
5. Поміркуйте, чому за роки незалежності України переважно створювали виробничі потужності лакофарбової промисловості.

6.За допомогою карти шкільного атласу встановіть райони, вузли й найбільші центри хімічної промисловості в Україні.

7. За допомогою офіційного сайта Державної служби статистики України встановіть, до яких регіонів держави за останній рік імпортували найбільше хімічної продукції. Поясніть причини нерівномірності цих поставок між областями держави.

8.В Україні нині відсутнє власне велике виробництво каустичної соди. Де саме ви запропонуєте її випуску нашій державі? Обґрунтуйте свою думку.


Немає коментарів:

Дописати коментар