неділя, 26 лютого 2023 р.

 Добрий день.

Сьогодні 27 лютого 2023 року.

Запрошую на урок географії учнів 6, 7, 8 та 11 класів.

Географія 6 клас

Тема:Гідросфера - водна оболонка Землі.

Пропоную переглянути:


Гідросфера — водна оболонка Землі. Вода, як і повітря, є основою життя на Землі. Вона впливає на всі процеси, які відбуваються на Землі. Це найпоширеніша речовина в природі. Тіло людини на 65 % складається з води, а водорості — на 95-99 %. Вода є активним учасником творення рельєфу та клімату нашої планети.

Вода на Землі перебуває в трьох станах. Найпоширенішою є вода в рідкому стані, значно менше її перебуває у твердому стані (лід. сніг) і ще менше — у газоподібному стані, водяній парі. Вода є в кожному куточку нашої планети, навіть у пустелі в повітрі є водяна пара. Вода утворює одну з потужних земних оболонок. Гідросфера — це водна оболонка

 Співвідношення прісної та солоної води на Землі

Землі, яку утворюють Світовий океан. води суходолу, вода в атмосфері.

Гідросфера займає 71% поверхні Землі. Вона сформувалася майже 4 млрд років тому. Вода в гідросфері Землі розподілена дуже нерівномірно. Більшу частину її становить солона вода океанів і морів. Лише 2,6 % припадає на прісну воду суходолі, й атмосфери (мал. 100). Частина запасів прісної води сконцентрована в льодовиках у твердому стані, частина перебуває в порах і порожнинах гірських порід, іншу частину становлять поверхневі води озер, боліт і річок. В атмосфері містяться водяна пара, крапельки води та кристалики льоду.Кругообіг води в природі. Під впливом енергії Сонця вода легко переходить з одного стану в інший і постійно переміщується по планеті. Завдяки цій особливості в природі відбувається світовий кругообіг води.

З поверхні С бітового океану вода безперервно випаровується. В атмосфері водяна пара перетворюється на крапельки прісної води (конденсується). Так виникають хмари. Під дією вітру хмари переносять вологу на суходіл у вигляді дощу чи снігу. Частина води відразу повертається у Світовий океан. Інша частина мандрує суходолом, живлячи річки, болота, льодовики, підземні води, і знову потрапляє у Світовий океан, випаровується й випадає у вигляді дощів і снігу на суходолі.Отже, безперервний процес переміщення води із Світового океану на суходіл через атмосферу та із суходолу знову у Світовий океан називають світовим кругообігом води.

Розрізняють малий (океан — атмосфера — океан) і великий (океан — атмосфера — суходіл — океан) кругообіг води

Кругообіг води об’єднує всі частини гідросфери, пов’язує між собою оболонки Землі — атмосферу, літосферу, біосферу та гідросферу, забезпечує перенесення тепла й вологи на планеті. Основними чинниками, що зумовлюють цей процес, є сонячна енергія й сила тяжіння Землі.

Елементами кругообігу є випаровування води, перенесення водяної пари на відстань, конденсація водяної пари, утворення крапель. випадання опадів, просочування води в грунт і стікання води.

Значення світового кругообігу води на Землі дуже велике. Завдяки кругообігу вода постачається в усі куточки планети. Якби волога

Кругообіг води в природі з атмосферними опадами припинила надходити на суходіл, з часом вода б із суходолу випарувалася, а рослини та тварини на Землі загинули.

Значення гідросфери. Роль води в житті нашої планети, окремих компонентів природи, кожної живої істоти дуже велика. Вона входить до складу всіх організмів. Багатство та різноманітність природи безпосередньо залежить від наявності води. Через відсутність води, придатної для пиття, дуже бідний рослинний і тваринний світ пустель. Саме тому так складно живеться там людям.

Способи зображення вод суходолу на плані місцевості та карті. Гідрографічні об'єкти (океани, моря, озера, річки, водосховища, ставки, струмки, канали, джерела та ін.) є дуже важливими елементами будь-якого плану чи карти.

Такі елементи гідросфери, як моря, океани, озера, на картах зображуються у вигляді чітко обмеженого контуру. зафарбованого в блакитний колір.

Позначені на картах річки та їх притоки утворюють своєрідний малюнок, подібний до сітки, тому водні об’єкти суходолу називають гідрографічною сіткою (мал. 102). На картах і планах їх позначають синім або блакитним кольором. На дрібномасштабних картах річки зображуються однією лінією. На планах місцевості й топографічних картах у широких місцях річки — двома лініями. Місце між лініями зафарбовується синім кольором. У таких ділянках ширину річки можна виміряти за допомогою масштабу.


Гідрографічна сітка

Спеціальними знаками позначаються річки, що пересихають, водоспади, пороги, греблі та ін.

• Знайдіть приклади позначень таких об'єктів на картах атласу. Скористайтеся легендою.

• Вода є основою життя на Землі. Багатство та різноманітність природи пов'язані з водою.

• Гідросфера — це водна оболонка Землі, яку утворюють Світовий океан, води суходолу, вода в атмосфері.

• Безперервний процес переміщення води зі Світового океану на суходіл через атмосферу та із суходолу знову у Світовий океан називають світовим кругообігом води.

• Завдяки кругообігу вода постачається в усі куточки планети.

Домашнє завдання:

1. Опрацюйте тему " Гідросфера - загальна характеристика" з вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

1. Що таке гідросфера?

2. Що таке світовий кругообіг води? Що є рушієм цього кругообігу?

3. Назвіть основні елементи кругообігу води. Чим відрізняються великий і малий кругообіги води?

4. Яке значення кругообігу води для існування живих організмів на Землі?

5. Наведіть приклад прояву різних властивостей води в природі й у нашому житті.

6. Доведіть, що гідросфера утворює суцільну оболонку Землі. Покажіть схематично на рисунку.

7. Доведіть чи спростуйте : "Вода — невипадкова речовина на Землі, вона була активним творцем планети. Існує кілька гіпотез походження води на Землі. Однією з відомих є теорія утворення Землі з холодної газопилової хмари галактичної речовини російського академіка О. Шмідта. Він стверджував і математично обґрунтував, що в цій хмарі була й вода, переважно у вигляді льодовикового пилу".


Географія 7 клас

Тема: Євразія - географічне положення. Практична робота №10"а".

Євразія — найбільший материк на Землі, що складається з Європи та Азії. Розташований в основному між північною та східною півкулями, межує з Атлантичним океаном на заході, Тихим на сході, Північно-Льодовитим на півночі, а також Африкою, Середземним морем та Індійським океаном на півдні.

Пропоную переглянути:


ЄВРАЗІЯ — найбільший материк на планеті Земля, який омивається водами чотирьох океанів. Він займає третю частину суходолу. Євразія — материк значних контрастів. У Гімалайських горах розміщена найвища гора світу — Джомолунгма (Еверест) (8848 м). На материку розміщений Полюс холоду Північної півкулі (місто Оймякон), де температура повітря опускається до -70 °С, а в пустелях Індії повітря може прогріватися до +53 °С, тут розміщене одне з найвологіших місць на Землі — Черапунджі, найбільше озеро світу — Каспійське море та найглибше озеро Байкал. На континенті проживає понад 3/4 населення земної кулі. Площа материка разом з островами, що йому належать, становить 54,6 млн км2.

Євразія — колиска давніх цивілізацій! Це материк, на якому ми живемо!

Величина території. 

Материк Євразія майже в 7 разів більший від Австралії, у 2 рази — від Африки й Антарктиди, Північної і Південної Америки, разом узятих. Величезні площі материка впливають на природні умови .

Один материк — дві частини світу. 

Євразію утворюють дві частини світу — Європа й Азія. Умовно кордон між ними прийнято проводити вздовж східного підніжжя Уральських гір, по річці Емба, північному узбережжю Каспійського моря й Кумо-Маницькій западині. Морський кордон проходить по Азовському та Чорному морях, а також по протоках, що з’єднують Чорне й Середземне моря. На Європу припадає понад 10 млн км2 території, а решта — на Азію.

Фізична карта Євразії

Географічне положення.

 Материк Євразія розташований у Північній півкулі між екватором і 77° пн. ш. Частина островів знаходиться в Південній півкулі. Він простягнувся з півночі на південь на 8 тис. км через усі пояси — від арктичного до екваторіального. Його протяжність по паралелі — 16 тис. км. Материк займає всю Східну півкулю, а його крайні західна й східна точки знаходяться в Західній півкулі.

Крайні точки материка: північна — мис Челюскін (півострів Таймир), південна — мис Піай (півострів Малакка), західна — мис Рока (півострів Піренейський), східна — мис Дежньова (півострів Чукотський).

  • Знайдіть на фізичній карті крайні точки материка. Визначте їх координати.
  • Користуючись картою атласу, визначте положення Євразії щодо нульового й 180° меридіанів. Через які території проходить Північне полярне коло та Північний тропік?

До Євразії належать острови, які розташовані на великій відстані від неї: Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Північна Земля, острови Малайського архіпелагу, Азорські острови тощо.

  • Знайдіть їх на карті атласу.

Материк Євразія настільки великий, що розділяє чотири океани Землі.

Берегова лінія дуже порізана й утворює велику кількість півостровів, морів і заток. Найбільшими півостровами є Аравійський та Індостан. Материк омивається водами Тихого, Атлантичного, Північного Льодовитого й Індійського океанів. Утворені ними моря — найглибші на сході й півдні материка.

На фізичній карті материка видно, що його берегова лінія найбільше порізана на заході. Атлантичний океан глибоко заходить у суходіл, виокремлюючи Скандинавський півострів. На півдні материк омиває Індійський океан. Островів біля південного узбережжя Євразії мало, найбільший — Шрі-Ланка.

Помітно порізана берегова лінія Євразії і на сході, де материк омивається Тихим океаном. Окраїнні моря відокремлені від Тихого океану ланцюжком півостровів (Камчатка) і островів, найбільші — Великі Зондські.

Північний Льодовитий океан, що омиває Євразію з півночі, неглибоко заходить у суходіл. Найбільші півострови півночі — Кольський, Таймир, Чукотський. Недалеко від узбережжя розташовані острови Нова Земля, Новосибірські та ін.

Незважаючи на значну порізаність берегів, уплив океанів на природу внутрішніх частин материка незначний через їх віддаленість.

Практична робота 10"а".

Тема:Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Євразії

1. Позначте на контурній карті, користуючись атласом.

Миси: Рока, Дежньова, Челюскін, Піай;

моря: Північне, Балтійське, Середземне, Чорне, Азовське, Варенцове, Східносибірське, Жовте, Японське, Берингове, Південнокитайське, Аравійське;

затоки: Біскайська, Бенгальська, Перська;

протоки: Дарданелли, Босфор, Ла-Манш, Гібралтарська, Берингова;

острови: Великобританія, Ірландія, Шпіцберген, Нова Земля, Сахалін, Японські, Великі Зондські (Калімантан, Суматра, Ява), Філіппінські;

півострови: Скандинавський, Піренейський, Апенінський, Балканський, Таймир, Чукотський, Камчатка, Корея, Індокитай, Малакка, Індостан, Аравійський.

2.Визначте географічне положення Євразії, користуючись фізичною картою. Подумайте, які особливості найважливіші для її природи. 

3.Опишіть берегову лінію материка. Назвіть найбільші острови, півострови й затоки.

4.  Порівняйте площу Євразії з площею інших материків.

5. Материк омивають води чотирьох океанів. Чи впливають вони на клімат внутрішніх територій? Чому?

6. Порівняйте материки Євразія та Північна Америка. У чому полягає подібність і відмінність їх географічного положення?

7. Висновок.


Географія 8 клас

Тема: Використання та охорона рівнинних ландшафтів.

Пропоную переглянути:


Із попередніх занять ви вже знаєте, що таке ландшафт, які ком­поненти входять до його складу, які різновиди ландшафтів та за якими показниками виділяють. Сьогодні ми звернемося до деталь­нішого вивчення ландшафтів України, а саме до її природних зон, яких, як ви знаєте, три: це степ, лісостеп та мішані ліси. Саме із зони мішаних лісів ми почнемо вивчати цю тему.

Отже, зона мішаних лісів охоплює більшу частину Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської областей, частини Київ­ської та Сумської областей. Південна межа зони мішаних лісів, тобто Українського Полісся, проходить таким чином: Луцьк—Рівне—Ше­петівка—Київ—Ніжин—Батурин—Глухів.

Площа зони становить 113 тис. км2, тобто близько 20 % від загальної площі території України. Українське Полісся простягається із заходу на схід на 750 км. Рельєф зони низовинний (Поліська та Придніпровсь­ка низовини), місцевість заболочена, запаси водних ресурсів великі (річки Західний Буг, Случ, Тетерів, Горинь, Прип'ять та ін.). Річний радіацій­ний баланс становить 44—46 ккал/см2. Клімат — помірний, атланти-ко-континентальний. Середня температура січня становить -4,5...-5 °С на заході та -6...-8 °С на сході, липня — +17 °С на заході та +19,5 °С на сході. Вегетаційний період триває 190—205 днів на рік.

Річна сума опадів на Українському Поліссі ста­новить 550—650 мм, а випаровування — 400—450 мм. Отже, коефіцієнт зволоження дорівнює 1,2—1,6. Таким чином, зоні мішаних лісів притаманні велика зволоженість і, як її наслідок, розвиток процесів забо­лочування. Заболочені низькородючі землі займають 70 % площі По­лісся, луки та пасовиська — лише 2 %. Взагалі ґрунтовий покрик Полісся є різноманітним: дерново-слабкопідзолисті ґрунти, піщані, сірі лісові, дерново-середньопідзолисті, торфово-болотні тощо.

Середня лісистість зони становить 30 %, серед порід дерев переважають сосна та дуб, є соснові ліси, вільхові, сосново-дубові, яли скипидару повітрям утворюється озон: ось чому так легко дихаєть­ся у сосновому лісі.

Ви знаєте, що у межах географічної зони виділяють підзони, які співвідносяться з фізико-географічними провінціями; відповідно у них виділяються фізико-географічні області, фізико-географічні райони, місцевості та урочища.

На території зони Українського Полісся за особливостями поєднання ландшафтів виділяють такі основні фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся.

Зона мішаних лісів — Українське Полісся — займає 20 % за­гальної площі України і розташована на півночі держави;

природні компоненти Полісся сприяють розвиткові лісового господарства та рибальства, водночас велика заболоченість території стримує сільськогосподарське виробництво;

рослинний і тваринний світ Українського Полісся різноманіт­ний, але потребує захисту.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацювати матеріал мого блогу.

2. Нанести на контурну карту зони мішаних та широколистих лісів Полісся.

3. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:

 1) Що таке природна зона?

2) Що таке фізико-географічне районування?

3) Які кордони має Українське Полісся?

4) Розвиткові яких видів господарської діяльності сприяє приро­да Українського Полісся?

5) Які рослини притаманні зоні мішаних лісів? Які тварини там  мешкають?


Географія 11 клас

Тема: Міжнародний ринок товарів.

Пропоную переглянути:


МІЖНАРОДНИЙ РИНОК ТОВАРІВ: СУТНІСТЬ, ІНФРАСТРУКТУРА, ЦІНОУТВОРЕННЯ.

 Під міжнародним ринком товарів розуміють сукупність пропозиції товаровиробників та попиту споживачів на певні групи товарів. Вирізняють окремі історично утворені міжнародні ринки (наприклад, пшениці). Важливим елементом їхньої інфраструктури є функціонування світових спеціалізованих бірж (наприклад, Лондонська біржа кольорових металів), на яких установлюють світові ціни на певні види товарів. Істотну роль у ціноутворенні відіграють також державні організації, які закуповують чи продають великі партії товарів, важливих для економіки їхньої країни. Наприклад, більшість світових поставок природного газу припадає на державні корпорації. (Поясніть чому.)

ВИРОБНИЦТВО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ У СВІТІ: ПРИРОДНІ, СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ, ОСОБЛИВОСТІ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ. 

Аграрна сировина як основа виробництва продуктів харчування людей і свійських тварин має виняткове значення. У визначенні міжнародної спеціалізації країни вирішальну роль відіграють природні чинники (наприклад, маслини можуть рости лише в межах середземноморського клімату). Наслідки глобального потепління також впливають на просторову організацію товарного сільськогосподарського виробництва. (Поясніть, яких видів.) Зростання кількості природних катастроф — ураганів, тайфунів, посух, повеней знищують врожай на великих територіях.

 Ареал вирощення маслин у світі

Соціальні чинники також мають важливе значення. Свідченням цього є процес розпаювання сільськогосподарських земельних угідь в Україні, де колгоспно-радгоспну систему заміняють сучасні види організації сільського господарства з домінуванням потужних агрохолдингів.

Економічні чинники є вирішальними в обранні видів міжнародної спеціалізації за однаково сприятливих природних умов для вирощення певної сільськогосподарської продукції. Наприклад, видом міжнародної спеціалізації Канади від 2000-х років стало вирощення генетично-модифікованого ріпаку — каноли — за рахунок зменшення обсягів виробництва пшениці. Адже пшениця й канола мають тотожні агрокліматичні умови, їх вирощують на однакових типах ґрунтів. За умов надлишку пропозиції пшениці на світовому ринку скорочення її посівних площ та експорту сприятиме стабілізації цін на її різні сорти й борошно.

Упровадження новітніх наукових технологій з інтенсивного вирощення пшениці в Індії й Китаї привело до того, що ці найбільші за людністю країни світу фактично звели їх імпорт до мінімуму. У цих країнах, через зростання добробуту населення, збільшилося споживання м'яса худоби та птиці (процес «тваринницької революції»), на відгодівлю якої йде зерно. Наприклад, у Китаї середнє споживання м'яса в 1980 р. — 20 кг на рік, а в 2007 р. — 50 кг. Загальносвітового значення набув процес переробки окремих видів продовольчої сільськогосподарської сировини на біопальне. Наприклад, за період 2000 — 2007 рр. виробництво етилового спирту (як пального) у світі подвоїлося, а біодизеля — потроїлося. При цьому значну їхню кількість виробили з продовольчої пшениці й кукурудзи, що спричинило зростання світових цін на них. Відтоді триває постійне нарощення обсягів їх виробництва у світі. У США (країна-лідер у виробництві) щороку понад 1/3 врожаю зернових переганяють на етанол. Так зменшується пропозиція зерна на вільному ринку цієї країни та скорочується експорт, а це призводить до встановлення стабільної тенденції до зростання цін на продовольство у світі.

ВИДОБУВАННЯ Й СПОЖИВАННЯ ПАЛИВНИХ МІНЕРАЛЬНИХ РЕСУРСІВ, ГЛОБАЛЬНІ РИНКИ ВУГІЛЛЯ, НАФТИ Й ПРИРОДНОГО ГАЗУ. 

Паливні мінеральні ресурси — основа світової енергетики. Глобальні ринки головних енергоносіїв мають власну специфіку функціонування. Світовий ринок вугілля представлений великими товарними поставками кам'яного вугілля різних марок (головним чином антрациту й металургійного коксу) з Австралії, Індонезії, Росії, ПАР до високорозвинених країн світу . Ланцюжок виробництва — збуту цієї продукції відбувається в рамках довгострокових контрактів між великими компаніями. Для транспортування вугілля застосовують спеціалізовані морські кораблі (вуглевози) та створюють спеціалізовані морські торговельні порти (наприклад, Ричардс-Бей у ПАР). Світову ціну на кам'яне вугілля традиційно визначають за його вартістю в морському торговельному порту Роттердам (Нідерланди), хоча найбільші обсяги його перевалки здійснюють у китайських портах . У торгівлі кам'яним вугіллям є зустрічні великі потоки, оскільки на світовий ринок цей товар постачають різні країни.

Світовий ринок нафти відрізняється від ринку вугілля тим, що більшу частину виробництва — збуту здійснюють державні корпорації. Міжнародна організація ОПЕК визначає квоти на виробництво та експорт сирої нафти для своїх країн-членів. Специфікою світового ринку нафти є монополізація її поставок до розвинених країн світу великими ТНК (наприклад, корпорація «ТНК-ВР»). Саме в цій групі країн розміщені найбільші потужності з нафтопереробки.

Основний обсяг світового експорту сирої нафти припадає на країни Перської затоки. Сира нафта в різних регіонах світу відрізняється за хімічним складом і фізичними властивостями, тому у світі немає єдиного комерційного стандарту та ціни. Головними є три еталонні стандарти для нафти: з країн Перської затоки — «Дубаї сира»/«Арабська легка», з країн Північного моря — «Брент», з Америки — «Західнотехаський проміжний».

Головні нафтопереробні потужності та споживачі світлих нафтопродуктів і бензинів — країни Західної Європи, тому більшість контрактів на постачання сирої нафти укладають за ціною стандарту «Брент». Комерційні ціни на сиру нафту та більшість напівфабрикатів установлюють на спеціалізованих біржах у Лондоні й Нью-Йорку. Специфікою світового вільного ринку нафти є продаж двох категорій товарів: сирої нафти та продуктів її напівпереробки; бензинів різних марок. Між їхньою вартістю є чіткий взаємозв'язок.

Найбільші обсяги сирої нафти постачають споживачам морськими спеціалізованими нафтоналивними супер- і мегатанкерами. Через значну глибину осадки ці судна можуть курсувати лише на міжокеанічних лініях. Тому більшість великих нафтових портів розміщено на відкритому узбережжі морів. Така портова інфраструктура потребує створення спеціалізованих нафтових гаваней (наприклад, спеціалізований нафтовий порт Антифер у Франції). Від них до нафтопереробних заводів прокладено магістральні нафтопроводи. Щоб зменшити собівартість поставок, значна частина нафтопереробних підприємств світу розміщена у спеціалізованих портово-промислових комплексах. Від них углиб континенту прокладено продуктопроводи (наприклад, Центральноєвропейський бензинопровід) для постачання вже готових продуктів переробки сирої нафти. Більшість нафтопереробних підприємств належать ТНК або державним компаніям, які контролюють ринок продуктів нафтопереробки у своїх країнах та встановлюють взаємопов'язані ціни на них у межах міждержавних економічних інтеграційних утворень.

Єдиного світового ринку продаж природного газу не існує. Це зумовлено особливостями його транспортування з місць видобування до споживачів. Більшість природного газу в міжнародній торгівлі постачають по мережах магістральних трансконтинентальних газопроповідів за довготривалими контрактами. Переважно ціна у них визначається зовнішньою політикою держав-експортерів. Більшість природного газу видобувають та експортують у світі національні компанії (наприклад «Газпром»). Найбільше природного газу видобуває й експортує Росія. У 2000-і роки набув розвитку ринок скрапленого газу (очищений природний газ). Для його перевезення будують спеціальні термінали й транспортують великими метановозами у напіврідкому стані під високим тиском. Відповідна інфраструктура є доволі дорогою і тому такі термінали створюють лише у країнах, де є дуже великі обсяги споживання природного газу та вихід до океанів. Провідним виробником й експортером такого газу є Катар. Ціни на нього встановлюють на кілька років у рамках великих контрактів.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: 

  • Міжнародний ринок товарів — сукупність пропозиції товаровиробників та попиту споживачів на певні групи товарів.
  • Природні чинники відіграють вирішальну роль у визначенні міжнародної аграрної спеціалізації країни.
  • Найчастіше виробництво і збут товарної продукції сирої нафти, природного газу, кам'яного вугілля відбуваються в рамках довгострокових контрактів між великими компаніями, які зацікавлені у стабільних довгострокових поставках.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1. Опрацюйте п. 23 та мою для вас підбірку.
2. Дайте письмову відповідь на наступні запитання:


  • 1. Що таке міжнародний ринок товарів? Які його головні складові?
  • 2. Чому абсолютні переваги є вирішальними у формуванні міжнародної аграрної спеціалізації країн світу?
  • 3. Поясніть сутність «тваринницької революції».
  • 4. Чому світова ціна на кам'яне вугілля встановлюється за його вартістю в м. Роттердамі (Нідерланди)?
  • 5. Схарактеризуйте роль ОПЕК у функціонуванні світового ринку сирої нафти.
  • 6. Які еталонні стандарти марок сирої нафти ви знаєте?
  • 7. Поясніть, чому більшість сирої нафти постачають споживачам морськими спеціалізованими нафтоналивними супер- і мегатанкерами?

3. Знайдіть на карті шкільного атласу й позначте на контурній карті провідні країни-експортери кам'яного вугілля. Поясніть, як вони постачають вугілля на експорт.

4. За допомогою офіційного сайту Державної служби статистики України дізнайтеся, до яких країн Україна постачала кам'яне вугілля, а з яких країн — завозила його (за останній рік). З'ясуйте середню ціну однієї тонни вугілля, поставленого на експорт і на імпорт. Чому вони різняться?

5. Які, на вашу думку, будуть наслідки «тваринницької революції» для тваринництва України? Укажіть її позитивні та негативні наслідки для економіки держави.







Немає коментарів:

Дописати коментар