Добрий  день.

Сьогодні 16 травня 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 7 та 8 класів.

Географія 7 клас.

Тема: Індійський океан. Особливості географічного положення.  Дослідження Індійського океану. Рельєф дна. Особливості  природи океану: високі температура і солоність вод, система морських течій. Своєрідність органічного світу. Природні багатства. Вплив океану   на природу материків в прибережній частині. Види господарської діяльності в океані. Охорона природи океану.

Коли Васко да Гама вперше пропливав водами Індійського океану до берегів Індії, він навіть і не уявляв собі справжні його розміри. У Північній півкулі океан більше схожий на велике море, глибоко врізане в суходіл. Лише наприкінці епохи Великих географічних відкриттів європейці дізналися про величезні простори Індійського океану в Південній півкулі. Така особливість географічного положення океану суттєво впливає на його природу, відрізняючи від Тихого та Атлантичного. Отже,  задача нашої мандрівки — визначити особливості географічного положення та природи Індійського океану, порівнюючи з географічним положенням та природою вже вивчених океанів. 

Пропоную переглянути:  

Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану, більша частина якого розташована в Південній півкулі між берегами Африки, Євразії, Австралії та Антарктиди. 

Площа — близько 76 млн км2. У найширшому місці уздовж паралелі 10° пд. ш. океан простягається із заходу на схід на 11,9 тис.км, а з півночі на південь уздовж меридіану 60° сх. д.— на 10,2 тис. км. У північній півкулі океан повністю лежить у жаркому тепловому поясі. 

Це єдиний океан, який не має прямого зв’язку з Північним Льодовитим океаном. 

Берегова лінія розчленована слабко, в океані вісім морів, є великі затоки. Великі острови Мадаґаскар, Суматра, Шрі-Ланка, величезна кількість дрібних острівців вулканічного походження, оточених коралами.

Індійський океан, особливо його північна частина, був відомий із сивої давнини. Через нього проходили важливі торговельні шляхи, розвивався морський промисел. Але тривалий час Індійський океан залишався одним із найменш досліджених акваторій Землі.

Індійський океан почав утворюватися на початку мезозойської ери, після того як розколовся на окремі частини палеозойський материк Ґондвана. Дно Індійського океану — це типова кора океанічного типу, що складається з осадового та базальтового шарів загальною потужністю 6–9 км.

Рельєф дна океану складний і різноманітний. Западина океану має складну тектонічну  будову, бо розташований в межах 3 літосферних плит. Серед підняттів дна виділяється система серединно-океанічних хребтів, що розходяться на північний захід і південний схід. Для хребтів характерні рифти й поперечні розломи, прояви сейсмічності, підводного вулканізму.

Упродовж усієї довжини хребти мають добре виражену рифтову зону з глибокими долинами. Між хребтами пролягають численні улоговини.

Шельф має переважно незначну ширину, материковий схил крутий. 

Максимальна глибина Індійського океану — 7729 м (Зондський жолоб).

Середня температура  повітря над океаном + 25-27.

Багатий та різноманітний, зустрічаються рідкісні види: летючі риби, гігантські водорості та черепахи. Сприятливі умови для розвитку коралів.

 Ресурси: біологічні

Мінеральні-нафта і газ 

Рекреаційні – красиві острови 

Домашнє завдання:

1. Опрацювати параграф з вашого підручника та мою для вас підбірку.

2. Обчислити, у скільки разів площа Індійського океану менша за площу Тихого.

3. Дайте відповіді на на ступні запитання:

• У чому полягають особливості географічного положення Індійського океану? 

Чим відрізняється географічне положення Індійського океану від географічного положення Тихого та Атлантичного океанів?

• Які особливості течій океану? 

Які видатні мореплавці плавали водами Індійського океану?

• Які характерні ознаки має рельєф ложа Індійського океану? 

• Що відрізняє рельєф дна Індійського океану від рельєфу дна Тихого та Атлантичного океанів?

До наступного уроку.

Географія 8 клас.

Тема:Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів. Економічно активне населення. Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення.

Пропоную переглянути:

Людина – найбільше багатство кожної країни, вона є творцем матеріальних і духовних благ суспільства. Від кількості людей, які працюють, їх таланту, освіти, професіоналізму залежить процвітання держави. Характерними рисами більшості населення України є працьовитість, відповідальність, активність і дисциплінованість. Це свідчить про їх якісну сторону.

Нова ситуація на ринку праці України, коли в більшості ре гіонів людей, що шукають роботу, набагато більше, ніж вільних робочих місць, стає причиною конкуренції між працівниками. Ро ботодавець тепер має велику можливість вибору і висуває більш високі вимоги до працівників: до їхніх знань, умінь, дисципліни та організованості. Все більше з’являється робочих місць у малих підприємствах, де вже недостатньо бути простим виконавцем, а необхідно вміти самостійно приймати рішення.

Крім того, умови життя і вимоги до працівників так швидко змінюються, що раз здобута освіта вже не може забезпечити конкурентоспроможність на ринку праці на все подальше жит тя. Тому сучасний працівник повинен здобувати нові знання і вміння, тобто займатися самоосвітою.

Чим більше видів діяльності освоїла людина, тим упевненіше, «стійкіше» вона почуває себе на ринку праці.

Трудові ресурси – частина населення  країни, яка володіє необхідними  

фізичними   і   духовними   здібностями,   загальноосвітніми   і   професійними  

знаннями для роботи  в господарстві.  До них відносять людей працездатного  

віку  (крім   інвалідів),   підлітків   і   пенсіонерів,   які   працюють.   Кількість  

працездатного населення залежить від його чисельності, вікового і статевого  

складу  (чим  більше  жінок, дітей  і  людей  похилого  віку,  тим  нижча  питома  

працездатного        населення),    чисельності    працюючих       підлітків   і  осіб  

пенсійного віку, межами працездатного    віку, встановленого  в даній  країні. 

У світі загальноприйнятими віковими  обмеженнями для працездатного віку  

є  15   і  65  років.   У  більшості    країн   діти  до   16   років  належать     до  

непрацездатних.  

  Верхня  межа  працездатного  віку  в  деяких  країнах  для  чоловіків/жінок  (у  роках): 

 Польща  –     65-60; 

 США-  65-65; 

 Канада  –     65-65,

 Швеція – 67-67; Норвегія – 67-67;

 Фінляндія -68-68.

 МОДЕЛІ РИНКУ ПРАЦІ:

      Японська  модель  базується  на  так  званому  «довічному  наймі»,  який  

гарантує  зайнятість  працівників  до  пенсійного  віку.  Ця  система  передбачає  

підвищення розмірів матеріальних благ(зарплати, премій, соціальних виплат)  

у залежності від віку. Вона прищеплює робітникам творче ставлення до праці  

і  забезпечує  високу  якість  роботи.  Працівник  довічного  найму  не  підлягає  звільненню.  Вся  проблема  вирішується  шляхом  скорочення  робочого  часу  

або  відкриттям  нових  робочих  місць,  переміщенням  персоналу.  Система  

поширюється лише на постійний персонал фірми. 

      Модель   США   передбачає   децентралізацію   ринку   робочої   сили.      У  

кожному штаті є свої закони про зайнятість,  про  допомогу безробітнім, свої  

фонди  страхування.  Коли  відбувається  спад  в  економіці  або  в  зв’язку    з  

нерентабельністю   практикують   звільнення      працівників.   Кожного   року  

працівники підписують колективний договір з адміністрацією  в яких рівень  

зарплати  та її підвищення  пов’язані  з рівнем і зростанням продуктивності  

праці.  Але  системою  договору  охоплено  тільки  25%  працівників,  а  решта  

зайнята    на  основі  контрактів,  укладених  на  тривалий  час.  У  контрактах  

зарплата залежить від складності роботи. 

      Шведська  модель  базується      на  активній  політиці  держави  і  фірм  у  

вирішенні  проблем  зайнятості  населення  і  будується  на  таких  економічних  

засадах:  обмежувальна  фіскальна  політика  (це  управління  економікою  при  

допомозі податків і урядових вкладень); здійснення політики «солідарності»  

у  заробітній  платі,  що  забезпечує  рівновагу  зарплати  за  однакову  працю,  

незалежно  від    фінансового  становища  підприємства;  здійснення  активної  

політики на ринку робочої сили; реалізація селективного економічного росту,  

який  полягає  в  державній  підтримці  секторів  з  низькими  економічними  

показниками, але необхідними для суспільства.  

У світі багато професій. І коли ти виростеш, вибереш одну із них. Обереш саме ту, яку вважатимеш найкращою. В результаті діяльності ти будеш задовольняти особисті та суспільні потреби.

       А тепер уяви собі, що тебе, розфасовника морозива фабрики «Діда Мороза», звільнили з роботи, тому що фабрика взимку не працюватиме – немає попиту на морозиво. Ти пішов на біржу праці, щоб знайти інше місце роботи. На жаль черга тих, хто шукає роботу, виявилася чималою. В ній були селяни, що зазвичай узимку приїздили до міста в пошуках роботи, випускники інститутів і технікумів, які обирали перше місце роботи, програмісти високої кваліфікації, тому що їх не влаштовували умови праці або рівень заробітної плати на попередньому місці роботи. Траплялись навіть представники професій, у яких сьогодні майже відпала необхідність.

Що ж таке безробіття?

Безробіття - ситуація в економіці, за якої люди, які можуть і бажають працювати, перебувають у пошуку відповідних робочих місць. 

Робоча сила - громадяни в працездатному віці, які мають роботу (зайняті), та громадяни, які не можуть знайти роботу (безробітні).  Зайняті - це люди, які мають місце праці у суспільному виробництві.  Людина, що працює неповний день або неповний тиждень вважається неповно або частково зайнятим і включається до числа зайнятих.

До зайнятим відносяться також люди, що не працюють у зв'язку з відпусткою, хворобою і страйком, стихійними лихами.  Безробітні - це люди, які не мають роботи, активно її шукають, але не знайшли роботу з якої-небудь причини.  У категорію "не включаються в чисельність робочої сили" • діти до 16 років; • пенсіонери та інваліди; що знаходяться в психіатричних лікарнях;  домогосподарки;  бродяги;  люди, які шукали роботу, але зневірені її знайти і припинили пошук роботи.

Основним показником, що вимірює безробіття, є рівень безробіття. 

Д.З.

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та моєї для вас підбірку.

2. Випишіть та вивчіть терміни.

3. Дайте визначення на наступні запитання:

  1. Закріплення вивченого (бесіда за запитаннями):

  1. Що таке безробіття? 

  2. Кого відносять до категорії «робоча сила»?  

  3. Хто такі: зайняті та безробітні? 

  4. Кого не включають в робочу силу? 

  5. Як розраховується рівень безробіття?

  6. З чим пов'язана фрикційна безробіття?

  7. З чим пов'язана структурна безробіття? 

   8. З чим пов'язана циклічне безробіття?

  9. З чим пов'язана сезонна безробіття?

До наступного уроку.