Добрий день.

Сьогодні 3 травня 2022 року.

Запрошую на урок географії учнів 9 та 10 класів.

Географія 9 клас.

Тема: Торгівля в Україні. Світова торгівля.

Пропоную переглянути:

 Жодна країна світу не може обійтися без торгівлі. За допомогою зовнішньої торгівлі національна економіка взаємодіє з господарствами інших країн.

Основними інфраструктурними елементами ринку товарів і послуг виступають біржі.

 Біржа - установа, де здійснюється продаж великих партій товарів або послуг, цінних паперів, валюти, інформації, науково-технічних розробок, а також наймання робочої сили на основі договорів. 

 Показники зовнішньої торгівлі. Обсяги зовнішньої торгівлі зазвичай визначають зовнішньоторговельним обігом, тобто сумою експорту та імпорту, виражених у грошовій формі.

 Різницю між розміром експорту та імпорту називають сальдо зовнішньої торгівлі.

 Якщо експорт перевищує імпорт, то сальдо зовнішньої торгівлі називають додатним (+), якщо навпаки — від’ємним (-).

Світова торгівля – це зовнішня торгівля всіх країн у сукупності. 

Зовнішньоторговельний обіг – це сума експорту і імпорту. 

Домашнє завдання :

1. Опрацювати матеріал вашого підручника та моєї підбірки для вас.

2. Випишіть та вивчіть терміни.

3. Дайте відповіді на наступні запитання:

- Користуючись підручником   випишіть країни з найбільшим товарообігом зовнішньої торгівлі.

- . Користуючись додатковими джерелами та підручником випишіть, які товари пропонує Україна для експорту і що імпортує?

Виконані завдання чекаю СЬОГОДНІ.

Географія 10 клас.

Тема: ПРИРОДНІ УМОВИ І РЕСУРСИ РЕГІОНУ. НАСЕЛЕННЯ АФРИКИ.

Природні умови. Для рельєфу материка характерні величезні плато та плоскогір'я, які займають близько 90% площі. Невисокі гори лежать лише на крайній півночі та крайньому півдні континенту. Кліматичні умови Африки характеризуються високими температурами. Близько 40% території займають савани з тривалим сухим сезоном, близько 7з площі - пустелі (Сахара, Наміб, Калахарі). В екваторіальній смузі за надмірного зволоження сформувалися вологі екваторіальні ліси.

Мінеральні ресурси. Регіон посідає провідні місця в світі за покладами багатьох видів мінеральних ресурсів. Вони зазвичай вирізняються високою якістю та низькою собівартістю видобутку.

З паливних ресурсів вирізняються запаси нафти та природного газу. За їх покладами Африка поступається Азії та Америці. Особливе значення мають відкриті у середині XX ст. басейни: Сахарський (Лівія, Алжир, Єгипет) та Гвінейської затоки (Нігерія, Ангола, Габон).

Понад 90% запасів кам'яного вугілля Африки сконцентровано в південній частині материка. Так, близько 80% покладів припадає на ПАР, решта 10% - на Зімбабве. ПАР посідає 5-те місце у світі за покладами кам'яного вугілля. Там сконцентровано понад 10% його світових запасів, у т. ч. антрацитів.

Рудні ресурси континенту переважно пов'язані з виходами кристалічних порід фундаменту давньої платформи на поверхню. Так, великими запасами залізних та марганцевих руд вирізняються ПАР та країни Гвінейської затоки. Промислові поклади уранових руд відомі в ПАР (10% світових запасів), Намібії, Нігері. Величезними покладами алюмінієвих руд відомі країни Гвінейської затоки (Гвінея, Гана, Сьєрра-Леоне). В надрах ПАР зосереджено близько 60% світових покладів золота. До системи розломів земної кори на сході материка приурочено великі поклади мідних руд (ДРК, Замбія), що їх називають Мідним поясом Африки. Крім міді ці руди містять кобальт, свинець, цинк, уран. Запаси олов'яних руд відомі в ДРК та Нігерії, поліметалічних руд - у ПАР, Марокко та Тунісі, хромових руд - у ПАР та Зімбабве.

З нерудних ресурсів особливе значення мають африканські алмази, як технічні, так і ювелірні. За їх покладами вирізняється ДРК, яка дає 30% технічних алмазів світу. Якісними ювелірними алмазами відома ПАР (20% світових покладів). Значне місце посідає видобування алмазів у Ботсвані, Намібії, Анголі, Гані. «Коморою фосфоритів» називають Марокко, в якому сконцентровано близько 70% їх світових запасів.

Цю цінну хімічну сировину також знайдено в Тунісі, Алжирі, Того.

Серед африканських країн бідними на мінеральні ресурси вважаються Чад, Судан, Центрально-Африканська Республіка та ряд інших країн.

Якщо в минулому Африканський континент був традиційною зоною політичних та економічних інтересів Франції та Великої Британії, то згодом до них приєдналися США, а в останні роки, - Китай та Індія, зростаюча економіка яких потребує значних обсягів природних ресурсів. Так, Китай уже захопив африканський ринок збуту товарів і послуг, витіснивши звідти США і значно послабивши позиції Франції.

Водні ресурси. В Африці водні ресурси розподілено вкрай нерівномірно. Великі площі пустель і саван відчувають нестачу води. Там річки не мають постійного стоку, а основним джерелом водопостачання є підземні води. Водночас найбільші африканські річки розташовані в західній та центральній частинах материка. Це такі річки, як Ніл, Конго, Замбезі, Нігер, Оранжева. Починає розвиватися гідротехнічне будівництво. Зведено тисячі дамб і водосховищ. Гідроенергопотенціал африканських річок великий, але використовується поки на 1,5 %. На материку є великі озера: Вікторія, Танганьїка, Ньяса.

Земельні ресурси. В Африці земельні ресурси достатньо обмежені. Хоча під розорювання придатна 1/3 ґрунтів, використовується для цих потреб лише 7% земель. Це пов'язано з нестачею води та великими просторами пустель. Окрім того, значні території зайнято лісами. Значна частина ґрунтів зазнає вітрової та водної ерозії.

У більшості субрегіонів Африки частка орних земель у структурі земельного фонду менша за середньосвітовий показник. У Північній та Центральній Африці частка становить лише 4-5%, в Південній - близько 6%, в Східній - 8,5% і лише в Західній Африці сягає 11 %. Найбільш родючі коричневі ґрунти розміщені на крайньому Півдні та Півночі Африки. У зоні саван родючі червоно-бурі ґрунти через недосконалі форми їх обробітку зазнають спустелення. Родючі алювіальні ґрунти трапляються вздовж річок.

Лісові ресурси. Африка має 17% усіх лісових масивів планети. Ліси концентруються переважно в екваторіальній частині Африки в зоні гілей (вологих екваторіальних лісів). Запасами лісових ресурсів вирізняються ДРК, Нігерія, Габон, Камерун, Кот-д'Івуар. Нині загрозливих масштабів набуло знеліснення африканської гілеї через надмірне її вирубування заради цінних порід деревини та для очищення територій під орні землі. Окрім того, донині 80 % енергії у країнах Західної та Центральної Африки добувають завдяки спалюванню дров, а на півдні цей показник сягає 70%. Лісовідновлення та поширення заповідних зон поки не дають очікуваних результатів, і ліси Африки перебувають під загрозою зникнення.

Рекреаційні ресурси. Своїми природно-рекреаційними та культурно-історичними ресурсами відомі країни Північної Африки. Це морські узбережжя

Червоного та Середземного морів, культурні пам'ятки світового значення Єгипту, Марокко, Тунісу.

Ряд острівних країн приваблюють туристів своїми пляжами, круїзами на яхтах, дайвінгом, океанічною риболовлею, екотуризмом. Це Сейшельські Острови, Маврикій, Кабо-Верде.

В Африці створено численні національні парки, відомі унікальними краєвидами, екзотичними тваринами та рослинами. Передусім це стосується Кенії, в якій існує близько 60 національних парків. Найбільший з них Тсаво, частиною якого є вулкан Кіліманджаро. Прибутки від міжнародного туризму в Кенії поступаються лише експорту кави. Найбільш масштабні та цікаві сафарі проходять саме там і в Танзанії з її національними парками Серенгеті та Нгоронгоро.

Населення. Загальними рисами населення Африканського регіону є дещо спадаючий «демографічний вибух», велике етнічне розмаїття та переважання сільського населення.

До європейської колонізації в Африці проживало понад 20% населення планети. Із середини XX ст. помітно знизилася смертність і почалося стрімке зростання населення .

Для демографічної ситуації більшості африканських країн характерний II тип відтворення з дуже високими показниками народжуваності - 31,12 осіб/тис.

Завдяки тому, що в останнє десятиліття в Африці значно поліпшилися соціально-економічні умови життя, зокрема рівень медичного обслуговування, значно зменшилися показники смертності й нині становлять 9,16 осіб/тис. Скоротилася дитяча смертність. Залишається високим рівень смертності від інфекційних захворювань, зокрема від СНІДу.

В деяких африканських державах (Лесото, Замбія, Зімбабве, ПАР) носієм ВІЛ є кожна 5-та особа. В Африці найвищі у світі показники природного приросту - 21,96 осіб/тис. За темпами приросту населення Африки випереджає всі інші регіони світу.

Статево-вікова піраміда Африканського регіону має типові ознаки зростаючого типу. Характерні дуже велика частка дітей (понад 40%) та незначна - людей літнього віку (3-5%).

Середня тривалість життя людей невелика: 61,14 року. Все це змушує уряди країн проводити демографічну політику, але її ефективність є незначною. Людей працездатного віку в країні близько 50%. Рівень безробіття дуже високий: в деяких країнах до 40 %.

Більшості країн Африки притаманне негативне сальдо міграції. Значні потоки емігрантів прямують до країн Європи (особливо до Франції та Великої Британії) та Західної Азії (з арабських країн). Всередині регіону населення з найменш розвинутих країн переїжджає до країн з розвинутою промисловістю, зокрема до ПАР, Алжиру, Нігерії.

Расова та національна структура населення Африки дуже складна. За її особливостями значно різняться Північна та Тропічна Африка. На півночі регіону живуть представники європеоїдної раси - араби, бербери, туареги.

У Тропічній Африці, на південь від Сахари, поширені численні негроїдні народи, які говорять мовами трьох різних мовних сімей. Лише на крайньому південному заході ПАР є представники європеоїдної раси - бури (африканери) - нащадки переселенців з Нідерландів.

Африка забезпечена дешевими трудовими ресурсами низької кваліфікації. Регіон посідає останнє місце у світі за рівнем писемності: близько 40% населення є неписьменним. Там приблизно 80% населення позбавлено медичної допомоги, понад 70% перебуває за межею бідності, найнижчий рівень науково-технічного розвитку.

Система розселення. Незважаючи на стрімке зростання кількості населення Африки, його середня густота мала - 39,6 осіб/км2. На величезних просторах пустель та вологих екваторіальних лісів цей показник знижується менш ніж до 1 особи/км2. Найгустіше заселено долину Нілу (400-700 осіб/км2), невеликі острови (150-500 осіб/км2) та деякі морські узбережжя. Серед країн найбільшу густоту населення має острівна держава Маврикій (650 осіб/км2), найнижчу - Намібія (3 особи/км2) .

Урбанізаційні процеси. За рівнем урбанізації Африка поступається всім іншим регіонам світу. Її середній показник становить 43,5%. Однак темпи урбанізації в регіоні найвищі.

Якщо на початку 90-х років минулого століття 2/3 африканців жили в сільській місцевості, то до 2025 р. понад половину людей житиме в містах, а до 2030 р. кількість нинішніх городян подвоїться. Основною причиною «міського вибуху» є жебрацькі умови життя на селі.

Африка має найменші показники, що характеризують економічний розвиток міст. Через те для багатьох африканських країн характерна хибна урбанізація, за якої притік міського населення значно випереджає розвиток міської інфраструктури та промислових підприємств, що не сприяє підвищенню рівня добробуту містян. При цьому в промисловому розвитку країн зазвичай домінує одно місто, яке водночас є столицею, а часто й великим портом. Околиці величезних міст перетворюються на перенаселені нетрі. В Африці їх називають «бідонвілями».

В них немає доріг, вуличного освітлення, водогону, каналізації, утилізації побутових відходів. Оскільки вік понад 40% африканців менший за 15 років, ці квартали перетворилися на неконтрольовані місцевими органами влади перенаселені безробітної молоддю території, що підживлює злочинність, наркоторгівлю, зміцнює зв'язки з транснаціональними організованими злочинними групами та екстремістами, сприяє поширенню інфекційних хвороб, підсилює політичну нестабільність.

Найбільш урбанізованими є арабські країни Північної Африки: Лівія (78,4%), Алжир (70,1%), Туніс (66,6%). Там переважає давно сформований тип арабського міста з традиційними для нього центром (мединою) та критими базарами, що їх у ХІХ-ХХ ст. було доповнено кварталами європейської забудови. Для Тропічної Африки характерний найнижчий рівень урбанізації, зокрема для східної частини континенту: Бурунді (11,8%), Уганда (15,8%), Ефіопія (19%), а також сахарських країн: Нігер (18,5%), Чад (22,3%). Багато міст Тропічної Африки вирізняються надзвичайною скупченістю населення. У них значна частка жителів зайнята в сільському господарстві, що робить їх подібними до великих сіл. Квартали розкоші в них чергуються з перенаселеними, позбавленими елементарних вигод районами. У матеріальному вигляді міст Південної Африки відображено як африканські, так і європейські риси, а соціальні контрасти залишаються дуже відчутними.

Нині в Африці є 36 міст-мільйонерів. Переважно це промислові центри. Найбільші з них - Каїр (10,2 млн осіб), Кіншаса (9,5 млн осіб), Лагос (7,9 млн осіб), Луанда (5,2 млн осіб), Александрія (4,5 млн осіб), Йоганнесбург (4,4 млн осіб), Кано (3,8 млн осіб), Абіджан (3,8 млн осіб), Гіза (3,4 млн осіб), Кейптаун (3,4 млн осіб), Касабланка (3,4 млн осіб), Аддис-Абеба (3,3 млн осіб), Найробі (3,1 млн осіб).

Навколо великих міст сформувалися великі міські агломерації. Найбільшими серед них є агломерації Каїру (16,2 млн осіб), Лагосу (13,4 млн осіб), Кіншаси (11,9 млн осіб), Йоганнесбург-Екурхулені (11,9 млн осіб), Луанди (7,3 млн осіб), Найробі (5,5 млн осіб), Хартуму (5,3 млн осіб).

До категорії світових міст в Африці відносять Йоганнесбург і Кейптаун (ПАР), Каїр (Єгипет), Порт-Луї (Маврикій), Касабланка (Марокко), Лагос (Нігерія), Найробі  (Кенія), Туніс (Туніс).

Д.З.

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою для вас підбірку.

2.Покажіть на карті Африки райони видобування нафти і природного газу, вугільні басейни, райони видобування мідних, алюмінієвих залізних руд, золота, алмазів, фосфоритів. 

3. Порівняйте особливості ресурсозабезпеченості та спеціалізації різних частин Африки. 

4. Схарактеризуйте особливості відтворення населення, рівнів і темпів урбанізації в Африці. Поясніть особливості розселення в Африці. 

5. Назвіть світові міста в Африці та підготуйте коротку інформацію про один з них.

6. Установіть взаємозв'язки між районами поширення збройних конфліктів і природними ресурсами, які є джерелом фінансування цих протистоянь.

 7. Запропонуйте власні ідеї щодо розв'язування проблем знеліснення та спустелення в окремих регіонах та країнах Африки.

Чекаю до наступного уроку.