Розташована в центральній частині України, в межиріччі Дніпра і Південного Бугу. Площа 24,6 тис. км2.
Основну частину території області займає Придніпровська височина. У річкових долинах на поверхню часто виходять кристалічні породи Українського щита, що подекуди утворюють в річищах пороги і перекати.
Область багата на корисні копалини. Тут розміщений Дніпровський буровугільний басейн. Є родовища горючих сланців, торфу. На території області знаходиться частина Криворізького залізорудного басейну. Є нікелево-хромітові руди (Побужжя), золото, графіт (Завальське родовище), різні будівельні матеріали.
Клімат області помірно континентальний. Зима м'яка, з відлигами. Літо жарке. Середня температура січня -5,4...-6,5 °С, липня +20...+21,4 °С. Опадів 400—490 мм на рік. Трапляються посухи, пилові бурі.
Річки належать до басейну Дніпра (Цибульник, Інгулець) та Південного Бугу (Інгул, Синюха, Синиця). Найбільші водосховища — Кременчуцьке та Дніпродзержинське. Збудовано водовід Дніпро — Кіровоград.
Область лежить у лісостеповій і степовій зонах. У лісостеповій переважають чорноземи типові, опідзолені, ясно-сірі та сірі лісові ґрунти, в степовій — чорноземи звичайні. Природна рослинність збереглася лише на схилах ярів і балок. Ліси займають 6,8 % території. Є об'єкти природно-заповідного фонду.
Географія 9 клас
Тема:Глобальні проблеми людства. Екологічна проблема. Сировинна й енергетична проблеми. Демографічна та продовольча проблеми.
Атмосфера складається з: азоту(78%) і кисню(21%). 1% - інші гази. У результаті господарської діяльності людини в атмосферу попадають газоподібні речовини – пил і тверді речовини. Значну частину(до 90%) усіх викидів займають хімічні сполуки:
1) вуглекислий газ – утворюється в результаті спалювання палива та виробництва цементу. Сам газ не шкідливий, але спричиняє парниковий ефект.
2) сірчаний газ – утворюється в результаті спалювання палива та виплавки кольорових металів. Він є ядовитим і спричиняє загрозу здоров’ю і навіть життю людини.
3) важкі метали – є найбільш небезпечними для людини – цинк, нікель, миш’як та ін.
Атмосфера дозволяє зберегти рівновагу в природі, треба це завжди пам’ятати.
Парниковий ефект. Діяльність людини порушує природну рівновагу атмосфери. Надлишки вуглекислого газу від згорання вугілля, нафти, природного газу зосереджуються в атмосфері та утримують багато тепла – це явище називається парниковим ефектом. За підрахунками вчених за таких викидів протягом наступних 20 років температура на Землі підвищиться на 3,5°С. Найбільше потепління буде на полюсах. Це призведе до танення льоду в Світовому океані, що підвищить рівень води на 50-100 см. Як наслідок: значні площі на Землі будуть затоплені.
Кислотні дощі. Окиси сірки та азоту, що потрапляють у атмосферу внаслідок роботи ТЕС і автомобільних двигунів, сполучаючись із атмосферною вологою, утворюють дрібні крапельки сірчаної та азотної кислот, які переносяться вітрами й випадають на землю у вигляді кислотних дощів. Ці дощі мають шкідливу дію:
а) знижується врожайність сільськогосподарських культур на 3-8%;
б) гинуть ліси;
в) отруюється вода озер і ставків, у яких гине риба;
г) прискорюється руйнування пам’ятників, житлових будинків, погіршується здоров’я людей.
Руйнування озонового шару. Озоновий шар утворився над поверхнею Землі дуже давно (400 млн. років тому) на висоті від 10 до 50 км. Він захищає нас і всю біосферу від ультрафіолетового випромінювання Сонця. Тривожні повідомлення з Антарктиди свідчать, що озонових шар помітно зменшується. Причиною такого явища є широке використання в промисловості та побуті такого газу як фреон.
Зниження вмісту озону в атмосфері загрожує природі та людству вимиранням.
Вода – найбільш розповсюджений мінерал на Землі. Тканини рослин і тварин складаються на 50-90% з води, а людський організм – на 65%. Біологічна потреба людини в воді за рік у 10 разів перевищує її власні вагу. Для виробництва 1тони мила необхідно 2 тони води, цукру – 9 тон, паперу – 1 тис. тон. Використана людиною вода знову потрапляє в природне середовище, але біологічно, хімічно та фізично забрудненою.
Найбільш небезпечним є хімічне забруднення через промислові підприємства, сільське господарство та побутові відходи. Небезпечними для водойм є: нафтопродукти, відходи целюлозно-паперової промисловості, кислоти, мінеральні солі та миючі засоби. Як наслідок, вода є, але споживати її не можна. У тканині риби концентрація отрути перевищує її концентрацію у воді, що небезпечно для тварин, птахів і людей.
Біологічне забруднення полягає у надходженні до водойм із стічними водами різних видів мікроорганізмів, яких раніше тут не було. Багато з них є хвороботворними для людей. Забруднювачі: комунально-побутові стоки, м’ясокомбінати та безкультурний відпочинок людей на узбережжі морів.
Фізичне забруднення спричинене спуском у водойми теплих вод від різних енергетичних установок. У річках, які знаходяться поряд із ТЕС і АЕС порушуються умови нересту риб та гине планктон. Наприклад: АЕС скидають у водойми воду, нагріту до 45°С.
Людство з давніх пір забруднювало земну поверхню відходами своєї діяльності. Ґрунт, як природне утворення, у результаті хижацького користування, не розумної аграрної політики та розбазарювання під різні види будівництва знаходиться в стадії виснаження.
Використання мінеральних добрив призводить до перенасичення шкідливими хімічними речовинами. Культури, вирощенні на цих землях, є шкідливими на для людини (збільшення нітратів).
Найбільш небезпечними є радіоактивні відходи (тверді та рідкі). Проблема з їх захороненням до цього часу не вирішена.
Вирубка лісу на схилах, знищення трав’яного покриву, неправильна агротехнічна обробка землі приводить до ерозії ґрунтів. Урожайність на цих землях падає на 40-90%. Усе це зумовлено діяльністю людини!
Рослинність світу є головною умовою існування людства. Ліси – «легені планети», які забезпечують Землю киснем. Щорічно в атмосферу виділяється 400 млрд. тон кисню, проте його витрати сьогодні значно більші. Наприклад: 1 реактивний літак, перелітаючи з Європи в Америку, спалює від 50 до 100 тон кисню. Отже, ліс – це найголовніший стабілізатор навколишнього середовища, виробник кисню та головний об’єкт, що поглинає вуглекислий газ.
Перегляньте відео: https://www.youtube.com/watch?v=JI-jR9pNBqE
На початку ХХІ ст. екологічні проблеми розглядаються в кількох аспектах:
1) Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», кислотних дощів, пилового забруднення. (Додаток 1).
2) Практично непридатною є вода, у якій навіть у невеликих кількостях розчинені отруйні хімічні елементи. Найбільш забрудненими в гідросфері є річкові та озерні води. Просторам відкритого океану найбільшої шкоди завдає забруднення нафтопродуктами. Широке використання в господарстві і побуті виробів із пластичних синтетичних волокон, які легші за воду й майже не розчиняються за природних умов, призвело до їх значного нагромадження у водах Світового океану, особливо в Атлантичному океані.
3) Щороку з активного використання вилучаються мільйони гектарів земель. Деградацію земель спричиняє багато факторів: гірничі розробки, посилення водної і вітрової ерозії, хімічне забруднення ґрунтів тощо.
4) Нині темпи знищення вологих екваторіальних лісів планети в багато разів перевищують швидкість їх відновлення. Протягом 1990–2005 рр. планета втратила понад 125 млн. га лісу. Одночасно із вирубкою лісів йде процес опустелювання.
Унаслідок людської діяльності відбувається деградація всіх природних комплексів. Ми перебуваємо в ситуації екологічної кризи. Причини екологічної кризи:
Зростання кількості населення (на Землі проживає 7,6 млрд. чоловік).
Розвиток таких галузей промисловості, як енергетики (особливо атомної), чорної та кольорової металургії, машинобудування. Найбільшу небезпеку несе хімічна промисловість, яка виробляє штучні матеріали, яких ніколи не знала природа.
Розвиток сільського господарства і транспорту (особливо автомобільного).
Серед основних шляхів розв’язання екологічних проблем такі:
1) перехід до матеріало- та енергозберігаючих технологій, а в перспективі — до замкнутих циклів використання ресурсів, що дасть змогу перейти до безвідходного виробництва;
2) використання нагромадженого за тисячоліття людської діяльності досвіду раціонального природокористування. Розробка регіональних схем використання ресурсів залежно від природних, економічних та соціальних особливостей території;
3) розширення природно-заповідних територій, особливо в районах з нестабільними екологічними системами (тундра, пустеля, вологі екваторіальні ліси);
4) екологічна освіта й виховання населення.
Сировинна та енергетична проблеми:
Ці проблеми мають багато спільного, оскільки зумовлені передусім недостатньою кількістю розвіданих запасів корисних копалин і дуже нераціональним їх використанням. Вони виникли як глобальні у 70-х рр. XXст. Із часом спостерігається все більше їх загострення, адже нарощуються темпи розширення виробництва, що потребує зростання кількості ресурсів та енергії.
Основними шляхами вирішення сировинно-енергетичної кризи є:
перехід до матеріало- та енергозберігаючих технологій,
комплексне використання сировини,
створення маловідходного та безвідходного виробництв;
заміна багатьох видів природних матеріалів на штучні й синтетичні, які можуть створюватися із наперед заданими властивостями;
використання вторинних матеріалів: металобрухту, макулатури, пластмас.
Приклади високоефективного використання вторинної сировини показують «малі» високорозвинені країни Західної Європи. Тут використовується 80–90% щорічного надходження металобрухту, 50–70% макулатури та багатьох видів пластмас, до 75% побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії.
Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енергетики на принципово нових технологічних засадах (наприклад, спалювання вугілля в «киплячому шарі»), передбачає широке використання альтернативних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі. Якщо тенденції впровадження альтернативних джерел та енергозберігаючих технологій розвиватимуться, розв’язання сировинно-енергетичної проблеми можливе вже в ХХІ ст.
Проблема освоєння Світового океану
Межі людської діяльності сьогодні не обмежуються суходолом. За оцінкою міжнародних експертів на Землі заселено та освоєно лише 12% від загальної площі. Технічний прогрес розширює межі географічної оболонки через освоєння Світового океану та космічного простору.
Перегляньте відео:
https://www.youtube.com/watch?v=oFiaVTwXpsE
https://www.youtube.com/watch?v=gndc37S14Sg
Що чекає людство в майбутньому? У XX столітті разом із глобальними проблемами виникла система поглядів на майбутнє – футурологія. Прогнози песимістів: до середини XXI ст. проблеми будуть загострюватися, людство не зможе впоратися з ними і почне поступово вимирати… На думку оптимістів, людству вдасться успішно подолати глобальні проблеми та гідно вступити в майбутнє в гармонії з природою.
Д.З.
1. Опрацюйте иатеріал вашого підручника, мою для вас підбірку, відое по посиланню.
2. Розробіть план дій щодо подолання данної проблеми.
Нагадую, що кінець семестра та навчального року не за горами, тому не баріться з виконанням робіт.
Чекаю 24/7.
До зустрічі.
ОЗ 7 клас
Тема:Наркотики і ВІЛ.
Пропоную переглянути:
Починаючи з 1995 року, Україна переживає епідемію ВІЛ-інфекції. Епідемія — це масове поширення інфекційної хвороби, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності в певній місце вості. Існує наука епідеміологія, яка вивчає причини виникнення й об'єктивні закономірності розповсюдження інфекційних хвороб та розробляє заходи боротьби з епідеміями. Вона дає змогу прогно зувати, як будуть розвиватися епідемії й кого, вони найімовірніше вразять. Епідеміологи вивчають також епідемію СНІДу.
Характерною рисою поширення ВІЛ-інфікування серед мо лоді в Україні є те, що основний шлях інфікування в державі — ін'єкційний. Він пов'язаний із використанням наркотичних речовин. Можна сказати, що СНІД прийшов в Україну разом із наркотиками. На жаль, сьогодні Україна посідає одне з перших місць у Європі за кількістю ВІЛ-інфікованої молоді віком від 15 до 24 років.
Отже, ВІЛ і наркотики тісно пов'язані між собою. Ін'єкційні наркотики — головний шлях розповсюдження ВІЛ в Україні, і бо ротися з ними треба одночасно.
Епідеміологи користаються висловом «групи ризику». Напри клад, курці - це група ризику розвитку раку легенів, а наркомани - група ризику зараження ВІЛ.
Якщо підліток хоче бути здоровим, то мусить знати про те, якому ризику він підлягає, приймаючи рішення, пов'язані з осо бистим здоров'ям.
Дозволяючи увійти у своє життя наркотикам, він дозволяє увій ти в нього й ВІЛ!
ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, який розмножується в клітинах крові. У навколишньому середовищі він швидко руйнується, а от у крові може жити досить довго. Цей вірус може потрапляти від хворої людини до здорової по-різному:
при потраплянні інфікованої крові в кровоносну систему людини;
використанні нестерильного інструмента;
переливанні інфікованої крові або пересадці органів і тканин;
від інфікованої матері до дитини (під час вагітності, пологів, а також під час грудного вигодовування);
статевим шляхом.
Одним із головних шляхів передачі вірусу серед молоді України є використання нестерильного інструмента, тобто шприца, яким уводять наркотик одразу кільком людям.
Особливий інтерес становить термін життя ВІЛ усередині шприца або порожнистої голки. Учені з'ясували, що на нього впливає ціла низка факторів, зокрема кількість крові в голці, кількість вірусу в крові, температура навколишнього середовища. Але слід неодмін но зважати на те, що якийсь час вірус буде жити в шприці!
Основний шлях ВІЛ-інфікування серед молоді в Україні пов'язаний з уживанням наркотичних речовин. Окрім усіх інших нещасть, які приносять наркотики, є ще одне — це реальна небез пека заразитися й захворіти на СНІД.
Домашнє завдання :
1. Опрацюйте матеріал вашого підручника, мою підбірку для вас та заповніть відповідно теми сторінки спец. зошита.
2.Оцініть своє ставлення до проблеми ВІЛ/СНІДу. Провести в класі умовну лінію. З одного кінця стануть ті, хто вважає ВІЛ/СНІД серйозною проблемою, а з іншої - ті хто думає, що вона надто перебільшена.
Нагадую, що кінець семестра та навчального року не за горами, тому не баріться з виконанням робіт.
Чекаю 24/7.
До зустрічі.
Немає коментарів:
Дописати коментар