Добрий день.
Сьогодні 24 травня 2022 року.
Запрошую на урок географії учнів 9 та 10 класів.
Географія 9 клас.
Тема: Екологічні проблеми людства.
Кожен космонавт розповість вам, яка дорога йому маленька земна куля, огорнута біло-блакитною шаллю. Крокуючи по сірій від пилу поверхні Місяця, дослідники космосу забувають про існування на рідній планеті кордонів між державами і мріють тільки про те, щоб повернутись на рідну Землю.
Безліч космічних тіл рухаються у Всесвіті. Наша Земля – маленька його частинка, але тільки вона серед відомих людям планет заселена живими істотами.
Більше 6,5 мільярдів пасажирів знаходяться на борту цього невеликого корабля, а в майбутньому їх буде ще більше.
Чи безпечна така подорож?
Як тільки людина почала розуміти будову свого дому, пізнавати закони створення світу і розуміти своє місце у Всесвіті, почали лунати голоси, які попереджають про майбутню небезпеку існуванню людства. В пресі постійно з’являються неоднозначні заголовки: «До того як загине природа», «Під загрозою прогресу», «Збережемо Землю». Чи є підстави для хвилювання?
Процес формування світового господарства окрім позитивних має й негативні соціально-економічні наслідки. Річ у тім, що паралельно з ним виникає і загострюється ряд проблем, які безпосередньо зачіпають інтереси усього людства. Від їх своєчасного розв’язання залежить існування планетарної цивілізації. Проблеми ці отримали назву глобальних, тобто таких, що охоплюють не якусь одну країну або групу країн, а планету в цілому. Вирішення яких можливе тільки спільними зусиллями всіх народів. Виникла навіть самостійна галузь знань – глобалістика, яка вивчає найзагальніші планетарні проблеми сучасного і майбутнього розвитку людської цивілізації.
Пропоную переглянути:
Домашнє завдання:
1. Опрацювати текст параграфа вашого та мою підбірку для вас.
2. Складіть есе на тему: “Ми не успадкували Землю від наших предків; ми беремо її в позику в наших нащадків.”
ЧЕКАЮ ЛИШЕ СЬОГОДНІ.
Географія 10 клас.
Тема: Геополітична структура сучасного світу. Місце України на сучасній геополітичній карті світу. Основні вектори сучасної української геополітики.
На сьогоднішній день у світі існує багато держав, окремі з них є успішними, інші – спустошені економічними кризами. Тому для будь-якої суверенної країни потрібно докласти зусилля для об’єднання людей , які хочуть доброго й гідного життя у своїй державі й навколо неї.
Свого часу Любомир Гузар сказав «Якщо держава думає про напад, про агресію, то вона становить небезпеку для всіх інших. Навпаки, розвиток збройних сил для захисту життя і прав своїх громадян сприяє зміцненню бажання миру, загального добра. Досвід показує, що в країнах, які піддавалися агресії, гинуло багато людей, у яких не було, чим захищатися (наприклад, від бомбардувань). Але крім жертв використання зброї, мільйони людей загинули від всякого роду національних, етнічних, релігійних і навіть мовних переслідувань. Народи можуть і повинні боротися проти такого насильства, яке не має жодного виправдання».
Сьогодні на уроці ми розглянемо сучасну геополітичну структуру світу, місце України на геополітичній карті, визначимо пріоритетні напрямки розвитку.
Сучасна геополітична карта світу, що відображає геополітичні регіони, склалася у другій половині ХХ ст. Основними елементами регіонів є незалежні держави, поєднання яких виникли в умовах сусідства в тому чи іншому географічному просторі; спільності історичних процесів; культурної, релігійної та мовної близькості. Зв’язки і взаємодія між ними є ситуативними, залежно від того, як складається розподіл геополітичних сил. У геополітиці — це здатність держави захистити або реалізувати свої національні інтереси.
Нині водночас із державами активно діють і нові «дійові особи»: ТНК, банки, міжнародні економічні, фінансові, мафіозні організації. Глобалізація робить господарство світу одноріднішим, але водночас увиразнюються цивілізаційні й культурні відмінності, активізуються сепаратистські рухи. Разом з глобалізацією світ охопила хвиля демократизації. Лише поодинокі держави «утрималися» від упровадження демократичних стандартів. Нині вони є головними об’єктами ідеологічного чи військового пресингу з боку США та їхніх союзників. Це Ірак, Іран, Судан, Афганістан, Лівія, Куба, Білорусь, КНДР.
У перебігу змін типів міжнародних систем (однополярна — багатополярна — двополярна) після розпаду СРСР домінують США. Проте нині назріває становлення багатополярної системи і формування нових співвідношень сили на геополітичній карті світу.
За фаховими оцінками, до середини XXI ст. свої позиції збережуть три основні геополітичні центри: США (або організація НАФТА), ЄС та Східна Азія. Однак унаслідок глобалізації Захід поступово втрачатиме своє лідерство, поступаючись новим гігантам Сходу: Японії, Китаю та Індії. Серед держав, які прагнуть змінити наявне становище у світі й уже сьогодні є вагомими регіональними лідерами, найчастіше згадують Туреччину, Іран, Індонезію, ПАР, Нігерію, Єгипет, Бразилію, Республіку Корею.
У ХХІ ст. склалися різні геополітичні регіони. Регіони сили, у яких зосереджено держави — «центри сили світу», економічна й політична вага як провідних країн регіону, так і регіону в цілому визначає баланс сил та вектори розвитку світосистеми.
Стикові геополітичні регіони (їх ще називають «регіонами-воротами», «буферними зонами» тощо). Це території, що розташовані на стику цивілізацій та потужних центрів сили великих імперій, здебільшого, на перетині головних світових торгових шляхів:
Балто-Чорноморський субрегіон — країни Центральної Європи, до яких належить і Україна;
країни Середнього Сходу — «світове перехрестя», де вирізняються регіональним лідерством Туреччина, Іран та Саудівська Аравія — релігійно-політичний центр мусульманського світу;
Середземноморський (Південна Європа та Північна Африка);
Центральна Америка та Карибський басейн, де центром сили є Мексика, господарство якої через НАФТА інтегроване з Англо-Америкою.
На сучасній геополітичній карті світу Україна є однією з провідних держав стикового геополітичного регіону Центральної Європи. Особливість геополітичного положення території, на якій формувалася, зростала й утвердилася Україна як держава, у тому, що вона лежить на стику геополітичних осей Євразії. Тому для нашої держави надзвичайної ваги набуває необхідність вироблення системи підходів до визначення своєї ідентичності та майбутнього розвитку.
З метою встановлення в країні правил гри, які базуватимуться на загальнолюдських цінностях, і які сьогодні є затребуваними українським суспільством ініціативною групою «Першого грудня» була розроблена суспільством ініціативною групою «Першого грудня» була розроблена Українська Хартія вільної людини, яка представлена 8 грудня в Українському домі на Національному круглому столі, присвяченому 21-й річниці референдуму за незалежність України.
Наріжними каменями нашої Хартії є три прості думки:
Перше. Відповідальність за своє життя, а отже, його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою. Ми самі несемо відповідальність за себе.
Друге. Мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра. Вони завжди потрібні сьогодні.
Третє. Ми будуємо те, що уявляємо, а отже, від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє.
Людина прагне бути вільною, бо саме свобода надає смислу, гідності й цінності людському життю. Це і є дорога до щастя.
Хартія складається із 10 основних новел, які показують життєві орієнтири українського суспільства:
1. Бути вільною людиною.
2. Бути українцем.
3. Бути активним громадянином.
4. Любити.
5. Мислити.
6. Бути господарем.
7. Бути лідером.
8. Бути відкритим суспільством.
9. Бути успішною державою.
10. Бути учасником демократичної спільноти народів.
У сучасну добу вистражданої незалежності суверенна Україна продовжує формувати коло своїх національних інтересів (передумови для цього є і складалися вони віками), а отже і стратегічних геополітичних інтересів держави. Їх визначають потреби збереження її суверенітету й забезпечення територіального верховенства, поступального соціально-економічного і політичного розвитку. Пріоритетність цих геополітичних інтересів зумовлено низкою чинників:
а) незавершеністю формування політичної системи молодої держави;
б) наявністю глибокої демографічної кризи, негативними тенденціями розвитку та регіональними диспропорціями її економіки;
в) недостатньою соціально-культурною пов’язаністю та різновекторністю їх регіонально-політичних орієнтацій, регіонів.
Нині для широких верств населення України стало зрозумілим, що:
1) радянська ідентичність і національна ідентичність суверенної України —
не сумісні;
2) непростий перебіг внутрішніх протистоянь, пов’язаних із визначенням політичного вибору народу держави («Помаранчева» революція, «Революція гідності»), зміцнив основи єдності української нації;
3) на початку ХХІ ст. Україна зробила вибір на користь світових демократичних цінностей, обравши шлях посилення співпраці з ЄС.
Повертаючись до Української Хартії вільної людини, а саме до 10 новели «Бути учасником демократичної спільноти народів», хочу сказати, що природнім і безальтернативним шляхом для України є об’єднання з простором європейських народів.
Європейська інтеграція означає для нас не зовнішній, а внутрішній політичний курс. Ми здатні бути прикладом та опорою для всіх демократичних сил колишнього Радянського Союзу і наших сусідів та партнерів від Балтії до Чорного моря.
Д.З.
Немає коментарів:
Дописати коментар