Доброго ранку.

Сьогодні 20 вересня 2022 року.

Запрошую на урок ОЗ учнів 7 класів та на урок географії учнів 10 класів.

ОЗ 7 клас

Тема: Обираємо  здоровий спосіб життя.

 

Заповніть пропуски:

Найцінніше для людини,

Для дорослого й дитини –

Це здоров'я, знає кожен.

Ми його поліпшить можем,

Мусим  добре берегти,

          Бо як згубиш – не знайти. 

«Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатства, що у тебе в скринях... Головним скарбом життя є здоров'я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати».  (Авіцена.)

На сьогоднішньому занятті ми спробуємо дати відповідь на наступні запитання: що таке здоров'я? Яка користь від здорового способу життя? Як його зберегти?

У всі часи люди особливу увагу звертали на своє здоров'я, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб і способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки. Наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи або чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов'язували із карою богів, рятуючись від якої люди намагалися задобрити їх дарами і жертвами.

Серед своїх богів давні греки з особливою шаною ставилися до бога лікування Асклепія та його доньок — Гігієї та Панацеї. Перша вміла запобігати захворюванням (звідси назва галузі медицини — гігієна), а друга лікувала та зцілювала людей (звідси вислів: «Панацея від усіх бід»).

У кожній мові є слово «здоров´я». Як відомо, кожне слово щось означає і має свою вагу, вживається часто або інколи. «Здоров´я» - слово щоденного вжитку: вітаються «Здраствуйте!», на кінець розмови бажають: «Будьте здорові!». Але за своєю щоденністю це слово ховає свою глибинну суть: здоров´я одна з найбільших цінностей для людини.

Той, хто веде здоровий спосіб життя, робить вигідну інвестицію у своє майбутнє. Він витрачає час на фізичні вправи, приготування корисних страв, розбудову стосунків тощо. Але завдяки цьому виконує більший обсяг роботи за коротший час і отримує додатковий  “прибуток”- міцне здоров’я, хороший настрій, вірних друзів,відчуття повноти життя та успіх. Адже  недаремно кажуть:

Хто здоровий – той сміється,

Тому все в житті вдається.

Хто здоровий, той не плаче

Жде його в житті удача.

А тепер давайте спробуємо створити „модель” здорової людини. Для цього об’єднаємось у групи за кольором  обраних вами жетонів. У кожної групи є фломастери, папір, скотч. Вам потрібно за допомогою підручних засобів зобразити, якою має бути здорова людина. Це можуть бути малюнки, схеми, записи, котрі потрібно буде пояснити. 

Якось бога запитали, що його дивує в людях. І бог відповів…

   Людям набридає дитинство, вони поспішають подорослішати, а потім мріють стати знову дітьми…

   Люди втрачають здоров’я, заробляючи гроші, а потім утрачають гроші, відновлюючи здоров’я…

   Люди так багато думають про майбутнє, що забувають про сьогодення настільки, що не живуть ні в сьогоденні, ні в майбутньому…

Отже, давайте обирати здоровий спосіб життя і берегти своє здоров’я.

Д.З. 

1. П.3, скласти план " Я за здоровий спосіб життя".

2.Дайте відповіді на запитання та завдання з моєї для вас підбірки.

Географія 10 клас.

Тема: Населення Європи.

Пропоную переглянути:

Сьогодні на уроці ми розглянемо природний  та механічний рух населення, проаналізуємо статево – вікову структуру населення Європи, охарактеризуємо розміщення населення, визначемо де знаходиться переважна більшість великих ділових, фінансових і промислових центрів, що формують ядро міських агломерацій «Блакитний банан».

     За кількістю населення (742 млн осіб) Європа посідає третє місце в світі після Азії та Африки. Це трохи менше ніш 10 % населення Землі. Найбільш людними країнами є Росія (95 млн осіб лише європейської частини), Німеччина (82 млн), Велика Британія (65,7 млн), Франція (64,7 млн), Італія (59,4 млн осіб). Найменшою за кількістю населення є Ватикан, 800 мешканців якого - духівництво та співробітники, задіяні в обслуговувальних та адміністративних сферах.

 Зміна кількості народонаселення відбувається внаслідок його природного та механічного руху. Ви вже знаєте, що під природним рухом розуміють процеси народжуваності (Н) та смертності (С), які визначають темпи природного приросту (ПП) населення країни (у проміле (‰) – кількість осіб на тисячу жителів).

Формула природного руху населення  Н-С=ПП (%),

де Н-народжуваність, С- смертність, ПП – природний приріст.

    Європейські країни пройшли третю стадію демографічного переходу, коли відбувалося поступове скорочення народжуваності, пов’язане з процесами урбанізації в них, усвідомленням соціального статусу жінок (прагнення фінансової незалежності і професійної реалізації) та з економічно обумовленою потребою планування сім’ї.

     У ХХ ст. темпи природного приросту у країнах Європи скорочувалися і зрівнялися з показниками смертності. Майже збалансовані народжуваність і смертність характерні для четвертої стадії демографічного переходу. Нині її досягли країни Європи з високим рівнем соціально-економічного розвитку. За достатньо високого рівня матеріального забезпечення і надійного медичного обслуговування до мінімуму скоротилася дитяча смертність та зросла очікувана тривалість життя. Більшість родин прагнуть мати не більше 2–3 дітей (дві дитини демографічно заміщують своїх батьків, тому зростання кількості населення можливе лише за трьох та більше дітей у сім’ї). У другій половині ХХ ст. у низці розвинених країн Європи (Австрії, Італії, Німеччині та ін.).

 

Сучасна етнічна карта Європи сформувалася на основі кількох культурно-історичних ядер. На сучасній мовно-етнічній карті Європи переважають мови індо- європейської сім’ї, зокрема германської, романської, кельтської, балтійської та слов'янської груп. До індоєвропейської сім’ї також належать грецька й албанська мови. Більшість країн Європи є одномовними, але трапляються держави з кількома офіційними мовами. Наприклад, Бельгія має три офіційні мови (голландська, французька, німецька), Швейцарія – чотири (німецька, французька, італійська та ретороманська. У низці країн існують місцеві мови етнічних груп, що не мають власної державності, наприклад, каталонська, баскська та галісійська мови в Іспанії, уельська та шотландська– у Великій Британії, русинська – у Словаччині та Україні. Найуживанішою на побутовому рівні мовою Європи є німецька. Окрім Німеччини, ця мова має статус офіційної в Австрії, Бельгії та Швейцарії. Англійська, французька та німецька мови мають особливий статус «процедурних» мов у керівних органах ЄС.

Панівною релігією в Європі є християнство. У Північній Європі переважає протестантизм, у Південній — католицизм (крім Греції, в якій панує православ’я); у Західній поширені як протестантизм, так і католицизм; у Східній – католицизм і православ’я. У деяких країнах (Албанія, Боснія і Герцеговина) домінує іслам. У низці країн Європи міжетнічні та міжрелігійні відносини є причиною соціальної напруженості. Так, у Бельгії тривають суперечності між Фландрією та Валлонією, у Великій Британії лишається не розв’язаною проблема Північної Ірландії та не врегульовано питання автономних прав Шотландії й Уельсу, в Іспанії актуальною лишається проблема басків. Напруженими є релігійні відносини на Балканському півострові.

    Розміщення населення. Особливістю Європи є високий ступінь освоєності території і висока густота (щільність) населення - у середньому 100 осіб/км2. Водночас його розміщення є нерівномірним. Так, агломерації Німеччини, Нідерландів, Бельгії, ареали міст Лондона і Парижа з густотою до 5 тис. осіб/км2 контрастують із порівняно малозаселеними сільськогосподарськими районами Болгарії, Румунії, Польщі, північними районами Швеції та Фінляндії (1–2 особи/км2).

   Найменшу щільність населення має Ісландія (3 особи/км2), найбільшу – Монако (18 550) і Ватикан (1 800 осіб/км2).

     Європі притаманний високий рівень урбанізації – у містах мешкає близько 70 % населення. Сім країн – Монако, Бельгія, Мальта, Ісландія, Люксембург, Нідерланди мають понад 90 % міського населення.

     Ще у восьми країнах цей показник перевищує 80% (Данія, Швеція, Андорра, Фінляндія, Велика Британія, Франція, Норвегія, Іспанія).

      Найнижчий рівень урбанізації мають Ліхтенштейн (14 %), Боснія і Герцеговина (40 %), Молдова (45 %).

     Найбільш урбанізованим ареалом Європи є «блакитний банан» – смуга міських агломерацій, що простягається з півдня Великої Британії до півночі Італії. Урбанізована смуга Європи «Блакитний банан»). Переважна більшість великих ділових, фінансових і промислових центрів формують ядро, довкола якого виростає міська агломерація - єдиний міський простір, утворений у результаті злиття головного міста та низки міст-супутників. Типовими прикладами є Великий Лондон, Париж.

      В окремих випадках такі моноцентричні агломерації зливаються і стають багатоядерними. Наприклад:

Ø     Рейнсько-Рурська у Німеччині (об’єднує Кельн, Дортмунд, Дюссельдорф; населення - 115 млн осіб); 

Ø     Рандстад у Нідерландах (Амстердам, Роттердам, Гаага, Утрехт; 7 млн осіб);

Ø     Фламандський діамант у Бельгії (Антверпен, Брюссель, Гент; 5,5 млн осіб) .

Найбільші міські агломерації з населенням більш як 10 млн.осіб називаються мегаполісами.

Так, зростання міст і утворення агломерацій часто відбувається у формі субурбанізації довкола ділових центрів. Вона вимагає розвитку ефективної транспортної системи – автостради, залізничне сполучення.

Внаслідок перевантаження великих міст, погіршення в них екологічної ситуації та високого рівня стресів у розвинених країнах Європи спостерігається відтік населення з них у сільську місцевість. Цей процес отримав назву рурбанізація – переміщення міського населення з перенесенням форм міського життя у сільську місцевість.

    Однією з найбільш суперечливих форм розвитку міст є джентрифікація – реконструкція та відновлення застарілих і непривабливих районів.

Зазвичай цей процес відбувається у тих частинах міста, що перебувають у стані занепаду. Джентрифікація передбачає знесення старої забудови з низькою ринковою вартістю і зведення нової із сучасною інфраструктурою. Джентрифіковані квартали стають привабливими осередками для бізнесу і заселення. Проте місцеві мешканці здебільшого вимушені виїжджати, тому що вартість нової нерухомості для них є недоступною. Оскільки у занедбаних районах проживає найбідніше населення, реконструкція міської інфраструктури може призводити до зростання кількості безпритульних людей. Тому джентрифікація часто викликає масові громадські протести і є джерелом соціальної напруженості. У Європі цей процес поширений у старих індустріальних містах - Лондоні, Манчестері (Велика Британія), Берліні (Німеччина), Барселоні (Іспанія) та ін.

     У Європі, як одному з провідних осередків світової економіки, виникло багато так званих світових (або глобальних) міст – провідних фінансових, ділових та політичних центрів, які визначають характер глобальних потоків товарів, послуг і капіталу. У  них розташовані штаб-квартири ТНК, фірм, що надають міжнародні ділові послуги, найбільші біржі, а також приймаються ключові політичні рішення міжнародного значення.

      Світовими містами найвищого рівня в Європі є Лондон і Париж, Франкфурт-на-Майні, Мілан, Амстердам, Брюссель, Москва, Варшава, Дублін, Цюрих, Відень, Стокгольм, Люксембург, Барселона.

    Українська діаспора. Найбільш численна українська діаспора проживає на території росії (близько 1,9 млн осіб), Молдови (442 тис.), білорусі (159 тис.), Чехії (54 тис.) та Румунії (51 тис. осіб); чисельністю від 10 до 35 європа 15 тис. осіб – у Португалії, Латвії, Польщі, Франції, Естонії, Німеччині, Литві, Великій Британії, Словаччині. Формування європейської діаспори було пов’язано з низкою чинників, зокрема невідповідністю державних кордонів етнічним межам, примусовими переселеннями, політичною еміграцією. Десятки тисяч українців опинилися у Західній Європі під час Äругої світової війни як військовополонені. Сучасним трендом стала трудова еміграція до країн Європи.

Д.З.

1. Опрацюйте матеріал вашого підручника та мою підбірку.

2. Нанесіть на к.к. країни Європи.

3. Випишіть та вивчіть терміни.